Бібліографічне посилання: Головченко В.І. МОКІЄВСЬКИЙ Костянтин [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mokiievskyj_K (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОКІЄВСЬКИЙ Костянтин (р. н. невід. – п. бл. 1709) – укр. військ. діяч і дипломат; походив із правосл. шляхетського роду на Білоцерківщині, небіж (за ін. даними – двоюрідний брат) І.Мазепи по материнській лінії. 1690 був таємним посланцем гетьмана І.Мазепи до польс. короля Яна ІІІ Собеського з повідомленням про існування близького до гетьмана гуртка козац. старшини, налаштованої критично щодо політики Рос. д-ви. 1691–1708 – київ. полковник, активний учасник Азовсько-Дніпровських походів 1695–1696 і Північної війни 1700–1721. Виступав меценатом правосл. церкви(зокрема, профінансував буд-во церков Різдва Богородиці на Дальніх печерах і Свято-Феодосієвської в Києво-Печерській лаврі, Борисоглібської у Вишгороді, подарував під Остром землі Київському Межигірському Спасо-Преображенському монастиреві). 1708–09 – чигиринський полковник. Належав до самостійницького козацько-старшинського угруповання, що підтримало укладення українсько-шведського договору 1708. Провів успішні переговори з кошовим отаманом Запорозької Січі К.Гордієнком щодо його приєднання в березні 1709 до антирос. коаліції; тоді ж з аналогічною місією відвідав Кримський ханат, але заборона осман. султана Агмета ІІІ унеможливила реалізацію крим. ханом Девлет-Гіреєм II союзних домовленостей. Подальша доля невідома, на думку О.Оглоблина, помер у Криму.