Бібліографічне посилання: Томазов В.В. МОКРІЄВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mokriievychi_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОКРІЄВИЧІ ТА ДЕБОГОРІЇ-МОКРІЄВИЧІ (Дебагорії-Мокрієвичі) – козацько-старшинський, згодом – дворянський рід, що походить від Карпа Івановича Мокрієвича (р. н. невід. – п. до 1704), черніг. полкового писаря (1660–61, 1690) та судді (1688–90), генерального писаря (1669–72), одного з учасників змови проти гетьмана Д.Многогрішного. Його старший син Іоаникій (Іван) Карпович Мокрієвич (р. н. невід. – п. бл. 1700) – сотник любецький (1690–93), а молодший – Самійло Карпович Мокрієвич (р. н. невід. – п. до 1712) – сотник березнинський (1689–90) та черніг. полковий сотник (1690), відомий також як автор віршованого переспіву "Книги Буття" та "Євангелія" від Матвія, присвяченого гетьману І.Мазепі. Іван Іоаникійович Мокрієвич (р. н. невід. – п. до 1742) – онук родоначальника, посідав уряд черніг. полкового сотника (1729 –32) і черніг. полкового судді (1732–39), а його брат Михайло Іоаникійович Мокрієвич (р. н. невід. – п. 1738) – черніг. полковий осавул (1723–38), який підписав Коломацькі чолобитні та загинув під час Крим. походу.

З цього роду походили також Володимир Карпович Дебагорій-Мокрієвич (див. В.Дебагорій-Мокрієвич), відомий революціонер-народник, та його брат Іван Карпович Дебагорій-Мокрієвич (1844 – р. с. невід.), котрий створив на Чернігівщині "американський гурток", що мав на меті організацію в усьому світі хліборобських комун як шлях до соціалізму (див. Соціалізм).

Рід внесений до 2-ї частини Родовідної книги Черніг. губернії.