Бібліографічне посилання: Степанков В.С. МОНАСТИРИЩЕНСЬКА ОБОРОНА 1653 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Monastyryschenska_oborona_1653 (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МОНАСТИРИЩЕНСЬКА ОБОРОНА 1653. 16 (6) березня 1653 підрозділи великого обозного коронного, київ. каштеляна С.Чарнецького вирушили в козац. Україну. Після об'єднання з полками С.Гурського та С.Маховського в м. Паволоч (нині село Попільнянського р-ну Житомир. обл.) їх чисельність зросла до 20 тис. осіб (разом із слугами). Бл. 29 (19) березня жовніри знищили Борщагівку (нині село Погребищенського р-ну), пізніше – Погребище, Животів (нині с. Новожитів), Якубівку (нині обидва села Іллінецького р-ну, усі Він. обл.), Немирів, Кальник, Іллінці (нині обидва села Він. обл.) й інші міста. Кальницький полк. І.Богун зосередив сили в м. Монастирище (нині місто Черкас. обл.), щоб затримати їхній наступ до підходу Б.Хмельницького. Бл. 10 квітня (31 березня) – 11 (1) квітня С.Чарнецький атакував місто. Незважаючи на важкі втрати (тільки в час першого приступу полягло 600 жовнірів), кидав полки на штурм. Під час останнього з них жовніри оволоділи передмістями, захопили частину валів й почали розбирати палісад. Козаки й міщани відбивалися з усіх сил, стоячи на смерть. І.Богун через потаємний хід вивів кінноту і вдарив у спину наступаючих. Серед жовнірів почалося замішання, яке після одержання С.Чарнецьким важкого поранення в обличчя переросло в паніку. Залишивши поранених і вбитих, вони поспішно відступили до м. Липовець.