Бібліографічне посилання: Горобець В.М.
МОЗИРЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mozyria_L (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МОЗИРЯ
МОЗИРЯ (Мозира, Мазур, Мазуренко, Лук'янов) Лук'ян (н. на поч. 17 ст. – п. 08.01.1652) – укр. військ. діяч, дипломат, корсунський полковник. Виходець зі старовинного козац. роду, імовірно, був сином запороз. гетьмана (1628) Мозирниці. З початком національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. Національна революція 1648–1676) М. перейшов на бік повсталих, брав участь у Жовтоводській битві 1648 і Корсунській битві 1648. Наприкінці червня – у липні 1648 М. супроводжував чигиринського полк. Ф.Вешняка (Якубовича) в поїздці до Варшави, де взяв участь у засіданнях вального сейму, представляв на ньому "Реєстр кривд", заподіяних козакам. Корсунським полковником М. став, за одними відомостями, у 2-й пол. 1649, за ін. – восени 1648. Разом з козаками Корсунського полку брав участь у Збаразькій облозі 1649 і, можливо, Зборівській битві 1649. Відзначився під час Берестецької битви 1651. Тоді він супроводжував Б.Хмельницького в поїздці до крим. хана Іслам-Гірея III, доставив у козац. табір (див. Ваґенбург) універсал гетьмана, а на заключному етапі битви з мінімальними втратами вивів свій полк з облоги. У 2-й пол. 1651 М. був одним з організаторів оборони Києва і Білої Церкви. У серпні–жовтні 1651 разом із С.Савичем, І.Золотаренком та М.Гунашевським за дорученням гетьмана відвідав з дипломатичною місією Москву. Будучи незгідним з умовами Білоцерківського договору 1651, М. став одним з лідерів (поряд із миргородським полк. М.Гладким і черніг. полк. С.Подобайлом) антигетьман. опозиції, зірвав укладення нового реєстру в Корсунському полку. Скинутий Б.Хмельницьким із полковництва, наприкінці 1651 М. через підставних осіб спровокував збройний виступ козаків у Корсунському полку та Білоцерківському полку, в результаті якого загинули тамтешні полковники і дехто зі старшин. Після придушення генеральним осавулом Д.Лисовцем заворушень М. було заарештовано й за наказом гетьмана 8 січня 1652 страчено. Дж.: Памятники, изданные Киевской комиссиею для разбора древних актов, т. 3. К., 1898; Документи Богдана Хмельницького (1648–1657). К., 1961; Універсали Богдана Хмельницького (1648–1657). К., 1998. |
дата публікації: 2010 р.
Література: - Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький (соціально-політичний портрет). К., 1993
- Мицик Ю. Мозиря Лук'ян. В кн.: Полководці Війська Запорозького: Історичні портрети, кн. 1. К., 1998
- Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. К., 2009.
|