Бібліографічне посилання: Вілкул Т.Л.
МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mstyslavove_ievanheliie (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці
МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ
МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ, Апракос Мстислава Великого – давньорус. кириличний пергаментний рукопис кінця 11 – поч. 12 ст. Найдавніший повний апракос (збірник євангельських читань на всі дні тижня). Містить 213 аркушів, зберігається в Історичному музеї в Москві, Синодальне зібрання, № 1203, опубл. 1983. Належав кн. Мстиславу Великому (старшому синові Володимира Мономаха), час написання – його новгород. князювання (1095 –1117). Можливо, переписаний у Києві, у мові спостерігається складне переплетіння південно- та східнослов'янських рис, специфічно новгород. ознаки відсутні. Редакція апракосу – з найбільш поширених на Русі. Написаний уставом золотом та чорним письмом. Існують приписи гол. писця – "Алекси, сина Лазарева", златописця Жадена та придворного Наслава, що робив у Царгороді (див. Константинополь) для окладу рукопису емалі. Востаннє переплетений 1551, містить запис про реставрацію у Новгороді Великому за царя Івана IV. Прикрашений 4-ма мініатюрами євангелістів, ініціалами та заставками. Оклад коштовний, 1551: на срібну золочену дошку накладено скань, вставлені 16 емалевих іконок кінця 11 – 12 та 16 ст., 16 напівдорогоцінних каменів та 6 великих перлин. Спершу в окладі, вірогідно, було вміщено 12 емалей із зображенням апостолів. |