Бібліографічне посилання: Казьмирчук Г.Д. МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ Матвій Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muravjov_AM (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУРАВЙОВ-АПОСТОЛ Матвій Іванович (18.04.1793–21.02.1886) – військовик, учасник декабристів руху. Син І.М.Муравйова-Апостола, брат С.Муравйова-Апостола та І.І.Муравйова-Апостола. Н. в м. Санкт-Петербург. Навч. в Парижі (Франція), а потім – у С.-Петербурзі в корпусі інженерів шляхів сполучення (з 1810). Учасник Війни 1812 та закордонного походу рос. армії 1813–14. З 1818 переведений у Полтаву, 1822 вийшов у відставку підполковником. З 1823 проживав у маєтку Хомутець (нині село Миргородського р-ну Полтав. обл.). Масон, член ложі "Об'єднаних друзів", "Трьох доброчинностей" (1816 – 3 травня 1820; див. також Масонство).

Один із засновників "Союзу порятунку", учасник Моск. змови 1817, член "Союзу благоденства" та Пд. т-ва, координатор діяльності Пд. т-ва з його Північною управою (П.Свистунов, Ф.Вадковський, Г.Вітгінштейн та ін.), учасник Чернігівського полку повстання.

Його заарештовували двічі: перший раз – 29 грудня 1825 в с. Триліси (нині село Фастівського р-ну Київ. обл.), другий – 3 січня 1826. Засуджений до каторжних робіт на 20 років. Пізніше термін було скорочено до 15 років, каторжні роботи було замінено на поселення в Сибіру. Перебував на засланні в Іркутську, Якутську та Омську (усі нині міста в РФ). 1856 відновлений у правах дворянства, поселився в с. Зикова Московського пов. З 1858 йому було дозволено проживання в Москві й С.-Петербурзі.

Підтримував зв'язки з ін. звільненими із заслання декабристами. В листах до них схвалював діяльність О.Герцена, відзначав великий вплив його "вільного російського слова" на розвиток сусп. думки, активно працював над питанням звільнення селян з кріпацтва, засуджував ганебну практику поміщиків, які в роки проведення селянської реформи 1861 зганяли селян з родючіших земель. М.-А. – автор спогадів "Воспоминания и письма" (Петроград, 1922).