Бібліографічне посилання: Галенко О.І. МУРЗА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Murza (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУРЗА – у татаромовних степових сусп-вах – родовий титул представників племінної та служилої знаті. Титул М. надавався синам та ін. нащадкам племінних ватажків із посадовим титулом у ранзі/достоїнстві бега/бея, нижчому за ранг суверенного правителя (як хан та каган), і не мав, як бег, додаткового значення посадового титулу. Тому термін "мурза" в сторонніх спостерігачів та в наук. літературі вживається для означення татар. знаті взагалі і визнається як еквівалент титулу князя.

Слово "мурза" походить від перського "мірза" (поширеного в персомовному середовищі від Азербайджану до Індії), яке, у свою чергу, є скороченням від складного слова "амір-заде" (араб. "амір" – правитель, перське "заде" – народжений) – буквально – "син правителя/князя". Початково титул "амірзаде/мірза" увійшов до офіц. вжитку в д-ві Тімура (за титулом – аміра) в 14 ст. для титулування його синів. Він закріпився у вжитку на території під правлінням Тімуридів і завдяки престижу останніх набув популярності в д-вах та спільнотах, що зазнали їхнього політ. та культ. впливу, зокрема в Кримському ханаті, Казанському та Астраханському ханатах, у ногайських ордах, а також у черкесів на Пн. Кавказі. Там титул М. набув свого тюркського звучання і витіснив з ужитку тюркський родовий титул ага (буквально – "старший брат").

Уряди Великого князівства Литовського, Королівства Польського та Моск. д-ви визнали титул М. (ігноруючи титул бега/бея) рівним княжому для представників татар. родів, які в них були прийняті на службу. На відміну від свого перського відповідника "мірза", який із часом набув значення почесного титулу та формули ввічливого звернення (на зразок "пан" – у цьому випадку він ставиться перед прізвищем), М. залишився виключно родовим титулом.