Бібліографічне посилання: Піскова Е.М. МУЗЕЙ ХАРКІВСЬКОГО ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muzej_Kharkivskoho (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЗЕЙ ХАРКІВСЬКОГО ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА. Заснований на базі матеріалів етногр. відділу виставки 12-го Археол. з'їзду (Харків, 1902; див. Археологічні з'їзди), що по його закінченні були передані Історико-філологічному товариству при Харківському університеті. 1904 основну їх частину розмістили в одній з кімнат істор. архіву цього закладу, після чого розпочалася робота із систематизації колекцій, утворення архіву і б-ки музею. До складу його фондів (окрім пам'яток, зібраних у ході наук. експедицій під час підготовки до археол. з`їзду) увійшли етногр. матеріали з Кабінету рідкостей і Музею красних мист-в та старожитностей Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет), а також від приватних осіб. 1908 колекції музею було відкрито для широкого загалу. Першим і незмінним його директором (до 1918) був проф. М.Сумцов, який разом із хранителями музею В.Ю.Данилевичем, О.Білецьким, Д.Зеленіним та ін. зробив значний внесок у поповнення і наук. опрацювання колекцій. На поч. 20 ст. це був один з перших етногр. музеїв України, що збирав і досліджував не лише нар. творчість, а й усі ін. сфери матеріальної і духовної к-ри краю (Слобідської України). 1917 в ньому зберігалося 2200 пам'яток, які було систематизовано в межах 3-х відділів (укр., рос. і кримсько-татар.) та окремих груп (госп. речі, хатнє начиння, землеробство, нар. ремесла, мист-во, побут тощо). Деякі зі збірок (ритуальні предмети, нар. медицина, іграшки) не мали аналогів у Російській імперії. Значну наук. й історико-етногр. цінність мали й колекції та окремі зразки предметів одягу, головних уборів, писанок, гончарних виробів, килимарства тощо. 1920 пам'ятки цього закладу увійшли до складу Музею Слобідської України (нині Харківський історичний музей).