Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. МУЗЕЙ КАРПАТОРУСЬКИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Muzej_kar (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

МУЗЕЙ КАРПАТОРУСЬКИЙ. Заснований 1907 в Москві. Його фундатор – славіст, біобібліограф, етнограф і географ Ф.Арістов (псевд. – Славянолюбов). Найбільші надходження в музеї мали місце під час Першої світової війни, тоді ж у Галичині багато матеріалів аналогічного змісту загинуло. Іконографічний матеріал – до 100 тис. витинок з портретами, понад 5 тис. рукописів – автобіографії, спогади, щоденники, записні книжки, листування, літ. твори й наук. праці. Улітку 1917 М.к. було складено в ящики й передано на зберігання в моск. міський ломбард на вул. Велика Бронна. Згодом ломбард було пограбовано. Вважається, що всі колекції музею тоді загинули, збереглася тільки закладна квитанція.

Першим етапом обробки матеріалів М.к. стала "Карпато-руська картотека", що складала 10 тис. карток і містила коротку документацію його студій. Вивчення й наук. обробка матеріалів музею склали зміст численних розвідок Ф.Арістова, передусім його 3-томної праці "Карпато-русские писатели: Исследование по неизданным источникам". Було підготовлено машинопис у 3-х томах (125 друкарських арк., 2 тис. сторінок). Перше видання 1-го т. (Москва, 1916) здійснило "Галицко-русское благотворительное общество" в Санкт-Петербурзі з нагоди приєднання Галичини до Російської імперії. Містить нариси діяльності й списки праць Д.Зубрицького, Я.Головацького, А.Петрушевича та ін. Видання було удостоєне Шахматовської премії РАН (1918). Разом з тим у листі до О.Шахматова М.Сумцов зазначав: "[…] нет в ней Вагилевича, Шашкевича, Стефаника, Федьковича, Франко…, а есть Луцыки, Процыки и Вергун! и Дудыкевич!!" У 2-му т. розглядалася діяльність І.Наумовича, Б.Дідицького, І.Шараневича, В.Залозецького, А.Кралицького, І.Сильвая, В.Хиляка, Є.Фенцика, П.Свистуна, О.Маркова, Г.Купчанка, В.Щавинського та А.Полянського. У 3-му томі – О.Мончаловського, В.Луцика, І.Процика, Д.Маркова, Д.Вергуна, Ю.Яворського, М.Глушкевича. Текст був набраний, але за браком паперу друк видання було зупинено. Як заявило 1977 Карпато-рус. т-во (США), коректурні відбитки 2-го й 3-го томів частково збереглися, деякі розділи були випущені окремими виданнями. Збереглися також рукописні матеріали, що стосуються цієї праці Ф.Арістова.