Бібліографічне посилання: Русина О.В. МИХАЛОН ЛИТВИН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykhalon_Lytvyn (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИХАЛОН ЛИТВИН – літ. псевдонім автора латиномовного полемічного трактату "Про норови татар, литовців і московитів", піднесеного 1550 королю польс. і вел. кн. литов. Сигізмундові II Августу. Цей твір дійшов до нас у 10 фрагментах, видрукуваних Й.Грассером за оригіналом (доля якого залишається невід.) у конволюті з працею Я.Ласицького "Про богів Жемайтії" (Базель, 1615). Проблема ідентифікації М.Л. і досі остаточно не з'ясована. У ньому вбачали: анонімного урядового комісара, котрий здійснював ревізію укр. замків 1545; литов. посла в Крим 1538 Михайла Тишкевича; засновника м-ка Гринкішки Микифора Гринька Ловейковича на прізвисько Михайло; аноніма з кола кн. Миколая Радзивілла; лат. секретаря великокнязівської канцелярії впродовж 1534–42, 1547–55 Венцеслава Миколайовича (остання версія найдокладніше обґрунтована). Праця М.Л., попри значну кількість гіперболізмів, похідних від її полемічної загостреності, є важливим джерелом для дослідження історії Великого князівства Литовського (передусім сусп. думки); містить цінні відомості про розвиток укр. земель у 15–16 ст.

Дж.: Архив историко-юридических сведений, относящихся до России, кн. 2, пол. 2, отд. 5. М., 1854; Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси, вып. 1. К., 1890; Михалон Литвин. О нравах татар, литовцев и москвитян. М., 1994.