|
 Бібліографічне посилання: Білокінь С.І.
МИХАЙЛІВ Юхим Спиридонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykhayliv_Yu_S (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МИХАЙЛІВ ЮХИМ СПИРИДОНОВИЧ
 |  |
МИХАЙЛІВ Юхим Спиридонович (27(15).09.1885–15.07.1935) – художник-символіст, пам'яткоохоронець та мистецтвознавець. Н. в м-ку Олешки (нині м. Цюрупинськ). Син майстра корабельної справи. Коштом Херсон. земства закінчив Строгановське мистецько-пром. уч-ще в Москві (1906) та "Училище живописи, ваяния и зодчества" (майстерня В.Сєрова; 1910). Брав активну участь у діяльності укр. земляцтва, учасник Другого Всеукраїнського військового з'їзду (Київ, 1917). Працював у департаменті мист-в Української Центральної Ради. Викладав у Миргородській мистецько-пром. школі (жовтень 1918 – 1919). Від 1919 – активний боротьбист (див. Українська комуністична партія (боротьбистів)). 1920 увійшов до худож. ради Академії мист-в, викладав у Всеукр. ін-ті нар. освіти. У серпні 1920 очолив Київ. губернський к-т охорони пам'яток мист-ва й старовини. 1921 увійшов до Софійської комісії УАН. Очолював Київ. мистецько-пром. школу та Музичне товариство імені Леонтовича (від 1921). Збирав зразки нар. мист-ва для Нар. музею в Катеринославі (нині м. Дніпропетровськ; нині це Дніпропетровський історичний музей імені Д.Яворницького). Автор численних творів (у каталозі – 307 назв), серед них картини – "Загублена воля" (1916), "Музика зір" (1919), "Руїни слави" (1920), "Загублена булава" (1922), "Чайка", "Гетьманський намет" (1930). Твори М. перегукувалися з творчістю литов. живописця М.Чюрльоніса і укр. й рос. графіка і театр. худож. В.Замирайла. Не мав жодної картини, яка б славословила рад. дійсність. Лишив огляди виставок гравюри й рисунка 1928 та япон. дитячої книги 1928. Заарештований у травні 1934. Засланий до м. Котлас (місто Архангельської обл., РФ), де й помер. Картини його дружина вивезла до США. | дата публікації: 2009 р.
Праці: - Георгій Нарбут. "Життя і революція", 1926, ч. 10
- Шляхи української кераміки. Там само, 1926, ч. 11–12
- Фрагменти спогадів про Г.І. Нарбута. "Бібліологічні вісті", 1926, № 3 (12)
- Майстер фарби і колориту: [про Ол. Мурашка.] "Життя і революція", 1928, ч. 10
- Леонід Позен. Там само, 1929, ч. 7–8
- Нове різьбярство України. Там само, 1929, ч. 12
- Михайло Жук. Х., 1931
- Григорій Дядченко. Х.,1931.
Література: - Світлицький В. [Міяковський В.] Юхим Михайлів – нездоланий мистець. "Нові дні" (Торонто), 1951, серпень, ч. 19
- П'ядик Ю. Його називали українським Чурльонісом. "ЛУ", 1986, 25 грудня
- Певний Б. Про реабілітацію та життя і творчість Юхима Михайлова. "Сучасність", 1987, ч. 12 (320)
- П'ядик Ю. Згадаймо це ім'я: Юхим Михайлів. "Вітчизна", 1988, № 5
- Юхим Михайлів: Його життя і творчість. Нью-Йорк та ін., 1988
- Нестуля О.О. Красиве і талановите життя. В кн.: Репресоване краєзнавство (20–30-ті роки). К., 1991
- Його ж. Доля церковної старовини в Україні, 1917 – середина 20-х рр., ч. 1. К., 1995
- Чапленко Ю. Український музика пензля. "Образотворче мистецтво", 1997, № 1
- Юхим Михайлів: Матеріали міжнародної конференції. К., 1997
- Білокінь С. Голодомор і становлення соцреалізму як "творчого методу". "Сучасність", 2003, № 7–8 (507–508)
- П'ядик Ю. Юхим Михайлів: Життя і творчість. К., 2004.
|
Посилання:ДНІПРОПЕТРОВСЬК
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ІМЕНІ Д.ЯВОРНИЦЬКОГО
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ З'ЇЗД 1917
КИЇВ
МОСКВА
МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
ЦЮРУПИНСЬК , МІСТО ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛ.
УКРАЇНСЬКА КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ (БОРОТЬБИСТІВ), УКП(Б), БОРОТЬБИСТИ
УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (УЦР)
Пов'язані терміни:МУЗИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ М.ЛЕОНТОВИЧА
 (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|
