Бібліографічне посилання: Томазов В.В. МИКЛАШЕВСЬКИЙ Михайло Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Myklashevsky_M_A (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИКЛАШЕВСЬКИЙ Михайло Андрійович (1640-і рр. – 19.03. 1706) – військ. і політ. діяч часів Гетьманщини. Його батько Андрій Миклашевський, імовірно, був реєстровим козаком Чигиринської сотні (див. Миклашевські). 1671 отримав уряд військового товариша. Від 1672 – наближений до гетьмана Д.Многогрішного, при особі якого виконував функції "дворянина" (див. також Дворянин господарський) та гол. "радника". 1672 їздив посланцем гетьмана до Москви. 1675 обіймав уряд глухівського городового отамана, а 1679–82 – ніжинського полкового осавула. Згодом посів найвищі уряди в Гетьманщині: генерального хорунжого (1682) та генерального осавула (1683–86, 1689). 1689–1704 та 1705–06 посідав уряд стародубського полковника. 1689–96 – стольник. Сприяв екон. та госп. розвиткові пн. Гетьманщини, поширював рудництво та гутництво у своїх численних маєтках. Заклав фундамент багатства свого роду, придбавши серед ін. маєтків с. Волокитин (нині с. Волокитине Путивльського р-ну Сум. обл.), що згодом стало центром славнозвісного порцелянового вир-ва. Підтримував укр. мист-во, фінансував буд-во Свято-Георгіївського собору Видубицького Свято-Михайлівського монастиря. Як політ. і держ. діяч був прибічником Гадяцької унії 1658 (див. Гадяцький договір 1658). Знаходився в опозиції до офіц. промоск. політ. курсу гетьман. уряду та вів таємні перемовини з литовсько-польськими магнатами про об'єднання Гетьманщини як Великого князівства Руського з Литвою та Польщею. Загинув під Несвіжем під час шведської облоги, похований у Стародубі.