Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. МИКЛАШЕВСЬКИЙ Михайло Павлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Myklashevsky_M_P (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИКЛАШЕВСЬКИЙ Михайло Павлович (1756 або 1757 – 26.08. 1847) – військовик, громад. і політ. діяч, прихильник автономістичного руху в Лівобережній Україні. Н. в с. Демьяни Стародубського пов. Черніг. губ. (нині село Брянської обл., РФ). Зробив блискучу військ. кар'єру, під час російсько-турецької війни 1787–1791 відзначився в битвах з турками при м. Фокшани (нині м. Фокшань), на р. Римнік (1789; нині р. Римнікул-Сарат, прит. Сірету, бас. Дунаю) та при Мачіні (1791; нині м. Мечин; усі в Румунії), 1789–92 – командувач Стародубського карабінерного полку. 1792–1808 продовжував службу в Україні: 1797–1800 – волин. губернатор, 1801–08 – новорос. (з 1803 – катериносл.) цивільний губернатор, 1807–08 також був командувачем катериносл. земського ополчення під час російсько-турецької війни 1806–1812. 1808–18 – сенатор. 1812 став автором проекту відновлення козац. полків у Лівобереж. Україні. Після виходу у відставку жив у своєму маєтку в с. Понуровка (нині село Брянської обл., РФ) на Чернігівщині, лишався помітною постаттю місц. суспільства.

П. у с. Понуровка.