Бібліографічне посилання: Малюта О.В.
МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСВІТА" [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykolaivske_tovarystvo_Prosvita (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
МИКОЛАЇВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО "ПРОСВІТА" – громад. орг-ція, зареєстрована 16 лютого 1907. 25 лютого відбулись орг. збори т-ва, на яких його головою обрали М.Аркаса. До ради т-ва увійшли: А.Крижанівський (товариш (заст.) голови), Ю.Литвин (писар), П.Скляр (скарбник), С.Гайдученко, Ю.Маковський, кандидати у раду – П.Дюмін, М.Местергазі, К.Овчаренко. 1908 товаришем голови обрано Ю.Маковського, скарбником – В.Дейнеку. Активними членами т-ва також були: П.Андріященко, П.Біляновський, Д.Іваненко, П.Каракаєв, Л.Ківшик, Г.Литвиненко, І.Лобко, Г.Манілов, Г.Науменко, І.Сопенко, К.Черниш. Наприкінці 1907 т-во нараховувало бл. 180 членів. Культурно-освіт. діяльність поширило на Вознесенськ, Олешки, Херсон. У різний час т-во очолювали: О.Аркас, В.Дейнека, М.Василенко, М.Загоруйченко, О.Савченко-Осмоловський, Б.Брояківський, М.Лагута, О.Зіма, К.Христаченко. У складі т-ва працювало 4 відділи: літературно-наук. (очолював М.Аркас), артистично-муз. (Б.Кузнецов), книгарні і книгозбірні (П.Андріященко), госп. (П.Дюмін, М.Заполенко, С.Ген). Миколаїв. "Просвіта" організовувала літературно-муз. вечори, відзначала Шевченківські роковини, здійснювала постановку вистав, лекційну діяльність. Лекції присвячувались історії України, відомим культ. діячам – І.Котляревському, М.Заньковецькій, П.Ніщинському, І.Карпенку-Карому, Б.Хмельницькому. Щорічними були концерти-звіти. 1908 музично-драм. секція т-ва здійснювала постановку вистав у Херсоні. Зібрані кошти пішли на спорудження пам'ятника Т.Шевченкові. Крім того, до 1914 з чистого прибутку від кожного вечора, влаштованого "Просвітою", вирішено 5 % відраховувати на буд-во пам'ятника Т.Шевченку в Києві. 1908 рада т-ва звернулась до члена Державної думи Російської імперії І.Лучицького з проханням домогтися відкриття курсів українознавства в учительських і духовних семінаріях, чоловічих г-зіях і ун-тах. З проханням вирішити проблему українізації школи М.Аркас на з'їзді представників учительської спілки звертався до Петерб. укр. громади, про утворення в укр. ун-тах кафедри українознавства та шкіл з укр. мовою викладання – до Всеслов'ян. студентського з'їзду в Празі (нині столиця Чехії). На кошти М.Аркаса у селах Богданівка і Христофорівка працювали 4-річні школи з укр. мовою викладання. Було засновано стипендії Т.Шевченка і ради т-ва, призначені учням механіко-тех., залізничного, реального уч-щ, чол. класичної г-зії, акушерсько-фельдшерської школи. Деяким учням залізничного уч-ща т-во оплачувало проживання. "Просвітою" членам т-ва виділено кошти на утворення фонду позичково-допоміжної каси. Місц. власті всіляко обмежували діяльність т-ва. Сценарії програм цензурувалися, літературно-муз. вечори, нар. гуляння проводилися з дозволу міськ. голови. Проте "Просвіта" діяла досить активно. 1910 відбулося 16 літературно-муз. вечорів, поставлено 65 п'єс, 1911 – 18 вечорів, 50 п'єс. У роки Першої світової війни т-во надавало пожертви військ. госпіталям та діючій армії, спонсорувало Тетянинський к-т допомоги зруйнованим війною територіям. 1916 проведено 20 концертів та вистав у міськ. госпіталях. 1917 діяльність т-ва активізувалась серед сільс. населення. Засновано орг-ції у с-щах Сухий Єланець, Снігурівка, Лиса Гора, Новогригорівка, Євгеніївка, Софіївка, Мар'ївка. Впорядковувалися нар. читальні, утворювалися співочі гуртки. Найбільше уваги т-во приділяло поширенню книжок, розвитку б-ки, хорового співу. Т-во брало участь у заходах політ. спрямування, організовувало мітинги, маніфестації. Члени Миколаїв. "Просвіти" висловили підтримку Українській Центральній Раді. Рада орг-ції зверталася до Херсон. повітового земства щодо українізації Миколаїв. вчительського ін-ту. Питання українізації захищав у міськ. думі викладач ін-ту, член ради "Просвіти" М.Лаута. Представники Висунської, Широківської, Березнегуватської, Новобузької "Просвіт" зверталися до ради миколаїв. орг-ції з проханням об'єднати їхню роботу. На з'їзді "Просвіти" Миколаївської округи 8–11 вересня 1917 представники 20 орг-цій утворили Спілку укр. культурно-просвітніх т-в Миколаїв. округи та прийняли її статут. У раду спілки обрали по одному представникові від кожного т-ва і 3 представники від Миколаїв. "Просвіти". Головою спілки обрали голову ради Миколаїв. "Просвіти" Б.Брояківського. 1918–19 "Просвіта" поставила 72 вистави, прочитала 63 доброчинні лекції. Т-во мало єдину в Миколаєві укр. б-ку, що налічувала до 1 тис. книг. Літературою користувались учні шкіл, робітники миколаїв. з-дів. 13 червня 1920 Миколаїв. "Просвіта" на заг. зборах прийняла "радянський" зразковий статут, що передбачав її функціонування "на соціалістичних засадах". Т-во брало участь у відкритті клубів, дитячих садків, музеїв, організовувало нар. хори, влаштовувало виставки картин, літератури, проводило вечори. 1920 разом із спілкою споживчих т-в "Просвіта" виступила організатором кооп. т-ва "Кооперативна українська книгарня", але в лютому 1921 всі документи і справи новоутвореної орг-ції перейшли у власність губкооператвідділу на правах видавничого підвідділу. Останні документи "Просвіти" датовані березнем 1924, коли за участі ін. культурно-освітніх установ проведено вечір пам'яті в день 63-х роковин смерті Т.Шевченка. Дж.: Справоздання Українського товариства "Просвіта" у Миколаїві: На 1 січня 1909 р. Николаев, 1909; Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали. К., 2003. |