Бібліографічне посилання: Машкін О.М. МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykolaivsky_sudnobudivny_zavod (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИКОЛАЇВСЬКИЙ СУДНОБУДІВНИЙ ЗАВОД – флагман сучасного укр. суднобудування. Назва підпр-ва (яке ще інколи називають Чорномор. суднобудівним з-дом) тісно пов'язана з містом, де воно розташоване. 1895–1897 в Миколаєві виникло одразу 2 великих з-ди – бельг. акціонерного Т-ва суднобудівних, мех. і ливарних з-дів (т. зв. Франц. з-д) і Чорномор. з-д рос. Т-ва мех. вир-ва в Південній Росії. 1907 ці два гіганти злилися в один – з-д "Наваль", давши початок М.с.з., котрий обслуговував передусім потреби Чорномор. імператорського військово-мор. флоту. Саме тут було збудовано перший у світі мінний загороджувач "Краб", найбільші в Росії турбінні міноносці, лінійні кораблі. Крім того, з-д виготовляв шаланди, баржі, суднові котли, підйомні крани, трамвайні вагони, залізничні мости, паровози. Від лютого 1917 до 1920 підпр-во було майже повністю знищено. Реконструйоване в роки рад. п'ятирічок (див. П'ятирічні плани); від 1925 спеціалізувалося на спорудженні океанських танкерів. 1949 тут було закладено перше після Другої світової війни в тодішній УРСР судно-танкер "Казбек". У 1970–90-х рр. з-д освоїв випуск т. зв. базових суден та мор. науково-дослідницьких станцій, великотонажних суховантажних кораблів і морозильних траулерів, прогулянкових човнів, палубних суднових механізмів, а також комбайнів, очисників качанів кукурудзи, молоковозів. Трудовий колектив з-ду нагороджено численними урядовими нагородами.