Енциклопедія
Електронна бібліотека
Періодичні та серійні видання
e-Каталог бібліотеки
Інтернет - ресурси
Проекти
Історики України
  

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Пошук
у тексті
статей 		логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках) 		логіка:
МИКИТЕНКО ІВАН КІНДРАТОВИЧ
  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. МИКИТЕНКО Іван Кіндратович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mykytenko_I_K (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці
МИКИТЕНКО ІВАН КІНДРАТОВИЧ

МИКИТЕНКО Іван Кіндратович (06.09(25.08).1897–18.10.1937) – драматург, прозаїк, поет, публіцист, громад. і держ. діяч. Н. в с. Рівне Єлизаветградського пов. Херсон. губ. (нині село Новоукраїнського р-ну Кіровогр. обл.) в сел. сім'ї. Був наймитом. Закінчив Херсон. військово-фельдшерську школу. 1915–17 – у військ. лазаретах, 1919–22 – сільс. лікар на Єлизаветградщині. 1922–26 – студент Одес. мед. ін-ту, член літ. групи "Потоки Октября", керівник філії "Гарту" (з 1924), завідуючий літ. частиною Одес. держ. драм. театру (1925–26). 1927 закінчив Харків. мед. ін-т. Один з керівників Всесоюзного об'єднання асоціацій пролетарських письменників (1927–32) та Міжнародного об'єднання пролетарських письменників (з 1930). З 1931 – член ВУЦВК (з 1937 – ЦВК УРСР), з 1934 – член правління Спілки письменників СРСР. Учасник міжнар. антифашист. конгресів письменників на захист к-ри в Парижі (Франція; 1935) і Мадриді (Іспанія; 1937), з 1935 – член Міжнар. бюро боротьби з фашизмом. Друкуватися почав 1923. Окремими виданнями вийшло біля 150 книжок. Найвизначніші прозові твори – "Вуркагани" (1928) і "Ранок" (1933) про перевиховання безпритульних, із п'єс – "Диктатура" (1929).

Восени 1937 проти М. було розгорнуто газетне цькування; унаслідок стандартних наклепницьких звинувачень тих часів його зняли з усіх постів і виключили з партії. 4 жовтня 1937 М. не повернувся додому із НКВС УРСР, куди пішов здати зброю. За повідомленням Прокуратури УРСР (1956), М. вчинив самогубство (застрелився).

12 квітня 1956 був реабілітований і поновлений у рядах Спілки письменників України.

Майже всі твори М. перевидано в Україні, окремі перекладено багатьма мовами світу (болг., нім., словац., чеською та ін.). 1967 в с. Рівне відкрито літературно-меморіальний музей І.Микитенка.

дата публікації: 2009 р.
Праці:
  1. Вибрані твори. К., 1957, 1977
  2. Диктатура. К., 1957, 1967
  3. Ранок. К., 1959, 1969
  4. З листування І.К. Микитенка (1928–1937). "Радянське літературознавство", 1960, № 1
  5. Брати. Вуркагани. Ранок. К., 1962, 1963, 1986
  6. На фронті літератури. 1927–1937: Статті, доповіді, промови. К., 1962
  7. Зібрання творів, т. 1–6. К., 1964–65
  8. Театральні мрії. Публіцистика. Листи. К., 1968
  9. П'єси. К., 1972
  10. Твори, т. 1–4. К., 1982–83.
Література:
  1. Айзеншток І. Іван Микитенко. "Вікна" (Львів), 1920, № 10
  2. Замогильний голос І.К. Микитенка. "Визвольний шлях", 1957, № 2
  3. Плющ В. Українські поети-лікарі. Там само, 1965, № 2
  4. Шуменко Л.Г. Іван Микитенко (1897–1937): Бібліографічний покажчик. Кіровоград, 1972
  5. Григор'єва С.В., Фоміна Н.І. Іван Микитенко: Публікації творів. Одеса, 1984
  6. Костюк Г. Зустрічі і прощання, т. 1. Едмонтон, 1987
  7. Із днів степової юності (спогади про І.К. Микитенка). "Дніпро", 1989, № 12
  8. Серажим К.С. Драматичні твори І.Микитенка в контексті української драматургії 20–30-х років. "Українська мова і література в школі", 1990, № 2
  9. Її ж. "Соло на флейті" (1938–1936) І. Микитенка в світі сучасної суспільної думки. "Українське літературознавство", 1990, вип. 5
  10. Глазунов Г. Хоч репресованим не значився... "Вітчизна", 1991, № 3
  11. ... З порога смерті. К., 1991
  12. Петров В. Діячі української культури (1920–1940 рр.) – жертви більшовицького терору. К., 1992
  13. Іван Микитенко: Література про життя і творчість: Бібліографічний покажчик, ч. 1–2. Одеса, 1993
  14. Проценко Л. Київський некрополь. К., 1994
  15. УЛЕ, т. 3. К., 1995
  16. Микитенко О. Іван Микитенко: Трагедія ідеалів. 1897–1937–1997. "ЛУ", 1997, № 36–37, 16–23 жовтня
  17. Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997
  18. Бондар В. Ім'я Івана Микитенка вкотре потребує реабілітації. "ЛУ", 1998, 19 березня
  19. Савка М. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 5. Львів, 1998
  20. Юренко О.П. Іван Майстренко [Конфлікт з І. Микитенком в Одесі]. "УІЖ", 1999, № 6
  21. Кутинський М. Некрополь України. "Дніпро", 2005, № 1/2
  22. Дарчі написи в бібліотеці Івана Микитенка. К., 2007
  23. У чому і як обвинувачують письменників у совітській Україні. В кн.: Лазаревський Г. Київська старовина. К., 2007.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)

Посилання:
  • ГАРТ
    • Пов'язані терміни:
  • ГАРТ
  • ІСПАНІЯ, КОРОЛІВСТВО ІСПАНІЯ
  • КУРБАС ЛЕСЬ
  • МАРДЖАНІШВІЛІ КОТЕ
  • НЯТКО ПОЛІНА МУСІЇВНА
  • ПОНОМАРЕНКО ЄВГЕН ПОРФИРОВИЧ
  • РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ
  • УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (УРЕ)
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА РЕДАКЦІЯ ІСТОРІЇ ФАБРИК І ЗАВОДІВ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА СПІЛКА ПРОЛЕТАРСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ (ВУСПП)
  • ЮРА ГНАТ ПЕТРОВИЧ

    • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)