Бібліографічне посилання: Данилюк Д.Д. МИЦЮК Олександр [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2009. - 790 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Mytsyuk_O (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 6: Ла-Мі ) в електронній біблотеці

МИЦЮК Олександр (22.06.1883 –30.12.1943) – політ. і держ. діяч, учений. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Н. в Золотоніському пов. Полтав. губ. (нині – Черкащина). За організацію Селянської спілки 1905 був висланий на заслання. Після повернення – активний член Української партії соціалістів-революціонерів.

Від 28 грудня 1918 до 2 лютого 1919 – нар. міністр внутр. справ в уряді Директорії Української Народної Республіки, 1920 – заст. нар. міністра нар. госп-ва УНР.

Перед приходом більшовиків емігрував у Чехословаччину. Працював професором політ. економії Української господарської академії в Подєбрадах (нині місто в Чехії) і правничого ф-ту Українського вільного університету в Празі (нині столиця Чехії), а 1938–41 – ректором останнього.

Автор понад 60 наук. праць, серед яких виділяються 2-томні "Історія політичної економії" (1922–23, Подєбради) та "Аграрна політика" (1925, Подєбради).

П. у м. Прага.