ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

  Бібліографічне посилання: Ясь О.В. НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 7: Мі-О / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2010. - 728 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Natsionalna_premiia_Shevchenka (останній перегляд: 25.04.2017)
Енциклопедія історії України ( Т. 7: Мі-О ) в електронній біблотеці

НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

НАЦІОНАЛЬНА ПРЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, Шевченківська премія – найвища відзнака за творчі досягнення в царині укр. літератури, мист-ва й арх-ри. Заснована як респ. премія ім. Т.Шевченка постановою РМ УРСР від 20 травня 1961. Тоді ж було розроблено й затверджено Положення про премію та зразки почесних знаків і дипломів лауреатів, а також створено Урядовий к-т при РМ УРСР на чолі з O.Корнійчуком, до якого увійшли як партійно-держ. керівники, так і визначні культурно-громад. діячі. Цією премією відзначалися твори в галузі літератури, образотворчого мист-ва, музики, театрального мист-ва та кінематографії. Її першими лауреатами 9 березня 1962 р. стали П.Тичина, О.Гончар у галузі літератури і П.Майборода в галузі музики. Постановою ЦК КПУ і РМ УРСР від 23 квітня 1969 респ. премія ім. Т.Шевченка та респ. премія з арх-ри (існувала від 6 лютого 1968) перетворені на Держ. премію УРСР ім. Т.Шевченка. Було встановлено 5 премій по 2,5 тис. карбованців кожна. Присуджувалися щороку 9 березня – у день народження Т.Шевченка. Особам, удостоєним премії, присвоювалося звання "Лауреат Державної премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка" та вручався диплом і Почесний знак. Від 1977 долучено ще 3 премії – із журналістики й публіцистики, теорії та історії літератури, театрального мист-ва. Відтоді урядовий к-т став іменуватися К-том по Держ. преміях УРСР імені Т.Шевченка в галузі літератури, журналістики, мистецтва і арх-ри при РМ УРСР. 1982 встановлено додатково ще одну премію за кращий твір літератури і мистецтва для дітей та юнацтва. Із 1988 премії з арх-ри почав присуджувати спеціально утворений к-т.

Від 1992 – Держ. премія України ім. Т.Шевченка. Протягом 1997–99 присуджувалася також Мала Держ. премія України ім. Т.Шевченка (Мала Шевченківська премія) за кращий творчий дебют молодим митцям віком до 35 років. Приміром, лауреатами Малої Шевченківської премії стали солісти Нац. опери України – 29-річна О.Нагорна та 34-річний М.Дідик (обоє – 1998). З метою піднесення престижу Держ. премії України ім. Т.Шевченка Указом Президента України за № 1228/99 від 27 вересня 1999 її перейменовано на Нац. премію України ім. Т.Шевченка, а також затверджено персональний склад К-ту й Положення про Нац. премію. Указом Президента України за № 808/2000 від 22 червня 2000 Нац. премія набула нового статусу. Відтоді присудження Нац. премії провадиться Указом Президента України щорічно. Нац. премія присуджується авторові чи виконавцеві лише один раз за життя. Лауреатами Нац. премії можуть стати як окремі особи, так і колективи (не більше 3-х авторів окремого твору та колектив, що складається не більше, ніж із 5-ти виконавців). Розмір грошової частини Нац. премії визначається щорічно Указом Президента України. 2001 величина кожної з Нац. премій сягала 50 тис. гривень, 2002–03 – 75 тис., 2004–06 – 100 тис., 2007–08 – 130 тис., 2009 – 160 тис., 2010 – 130 тис. гривень. Встановлено Нац. премії за номінаціями: художня література (поезія, проза, драматургія, переклади); документальна i науково-критична література (естетика, літературознавство, мистецтвознавство, есеїстика, критика, мемуаристика, бібліографія, публіцистика, журналістика); образотворче мист-во (живопис, графіка, скульптура, монументальне мист-во, нар. мист-во); сценічне та екранне мист-во (театральні й телевізійні вистави, режисерські, сценографічні, акторські роботи, оперні арії, документальні кіно- і телефільми, анімація). Розгляд творів та робіт, висунутих на здобуття, проводить К-т із Нац. премії України у три конкурсні тури: 1-й тур – попередній відбір творів i робіт й допущення їх до 2-го туру конкурсу шляхом обговорення й відкритого голосування; 2-й тур – допущення творів i робіт до 3-го туру конкурсу шляхом таємного голосування, публікація в газ. "Урядовий кур'єр" списку авторів, допущених до 3-го туру, аналіз матеріалів преси, відгуків і пропозицій, підготовка експертних висновків; 3-й тур – підсумкове обговорення творів i робіт, ухвалення таємним голосуванням рішення щодо кандидатур на присудження Нац. премії i подання його до Комісії держ. нагород і геральдики для підготовки висновків про присудження Нац. премії i внесення пропозицій на розгляд Президентові України. Крім того, К-т із Нац. премії України опікується виданням книжкової серії "Бібліотека Шевченківського комітету".
З-поміж визначних громадсько-культ. діячів, письменників, митців, акторів, учених, художників, які стали лауреатами Шевченківської премії, – В.Сосюра, Г.Тютюнник, Г.Майборода (усі – 1963), А.Малишко, В.Касіян (обидва – 1964), М.Бажан, П.Вірський (обидва – 1965), П.Панч (1966), Г.Верьовка, А.Авдієвський (обидва – 1968), М.Дерегус (1969), Ю.Збанацький (1970), О.Корнійчук (1971), П.Воронько (1972), П.Загребельний (1974), В.Собко (1975), І.Драч, Д.Шостакович (обидва – 1976), Л.Биков (1977), Є.Гуцало (1985), Л.Костенко (1987), Н.Матвієнко, І.Миколайчук (посмертно; обоє – 1988), М.Жулинський (1992), Б.Антоненко-Давидович, І.Багряний (обидва посмертно – 1992), О.Апанович (1994), Р.Іванченко (1996), Д.С.Наливайко (1999), Ю.Шерех (Шевельов) (2000), В.Гришко, М.Попович (обидва – 2001), С.Білокінь (2002), М.Коцюбинська, С.Кримський, М.Слабошпицький (усі – 2005), Д.Стус (2007), В.Малахов, Б.Бенюк, Н.Сумська, В.Франчук (усі – 2008), О.Пахльовська (2010). Лауреатами стали й 8 хорових колективів: нар. самодіяльна хорова капела хлопчиків та юнаків Львів. обласного будинку вчителя "Дударик" і Держ. заслужена капела України "Трембіта" зі Львова, Черкас. держ. заслужений нар. хор, Держ. заслужена академічна капела України "Думка", Нац. заслужена капела бандуристів України, зарубіжні колективи – Кубанський козачий хор (Росія), Хор ім. О.Кошиця (Канада), Капела бандуристів ім. Т.Шевченка (Детройт, США).


Література:
  1. У Кобзаревій славі: Лауреати Державної премії України імені Тараса Шевченка 1998-го та 1999-го років. К., 1999
  2. Національна премія: перші лауреати. К., 2000
  3. Шевченківські лауреати: 1962–2001: Енциклопедичний довідник. К., 2001
  4. Шевченківські лауреати: 1962–2007: Енциклопедичний довідник. К., 2007
  5. Офіційний сайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Web: http://taras-premia.org.ua.

Посилання:
  • АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ БОРИС ДМИТРОВИЧ
  • АПАНОВИЧ ОЛЕНА МИХАЙЛІВНА
  • АВДІЄВСЬКИЙ
  • БАГРЯНИЙ ІВАН ПАВЛОВИЧ
  • БАЖАН МИКОЛА ПЛАТОНОВИЧ
  • БІЛОКІНЬ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • БИКОВ ЛЕОНІД ФЕДОРОВИЧ
  • ДЕРЕГУС МИХАЙЛО ГОРДІЙОВИЧ
  • ДРАЧ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ДУМКА
  • ГОНЧАР ОЛЕСЬ (ОЛЕКСАНДР) ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ГРИШКО В
  • ГРИВНЯ
  • ГУЦАЛО ЄВГЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ІВАНЧЕНКО РАЇСА ПЕТРІВНА
  • КАРБОВАНЕЦЬ
  • КАСІЯН ВАСИЛЬ ІЛЛІЧ
  • КОРНІЙЧУК ОЛЕКСАНДР ЄВДОКИМОВИЧ
  • КОСТЕНКО ЛІНА ВАСИЛІВНА
  • ЛЬВІВ
  • МАЛИШКО АНДРІЙ САМІЙЛОВИЧ
  • МАЙБОРОДА ГЕОРГІЙ ІЛАРІОНОВИЧ
  • МАЙБОРОДА ПЛАТОН ІЛАРІОНОВИЧ
  • МИКОЛАЙЧУК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • НАЛИВАЙКО ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
  • ПАНЧ ПЕТРО ЙОСИПОВИЧ
  • ПОПОВИЧ МИРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС
  • ШЕВЕЛЬОВ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • СОБКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
  • СОСЮРА ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ТЮТЮННИК ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • ТИЧИНА ПАВЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕРЬОВКА ГРИГОРІЙ ГУРІЙОВИЧ
  • ВІРСЬКИЙ ПАВЛО ПАВЛОВИЧ
  • ВОРОНЬКО ПЛАТОН МИКИТОВИЧ
  • ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПАВЛО АРХИПОВИЧ
  • ЗБАНАЦЬКИЙ ЮРІЙ ОЛІФЕРОВИЧ
  • ЖУЛИНСЬКИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ


  • (тексти доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)