САБУРОВ Олександр Миколайович (01.08(19.07).1908—15.04. 1974) — один з організаторів і керівник партизанського руху в Україні, генерал-майор (1943). Герой Рад. Союзу (18 травня 1942). Н. в с. Ярушки (нині у складі м. Іжевськ Удмуртської Республіки, РФ). У Червоній армії з 1931 по 1933. Після демобілізації працював на Житомирщині головою колгоспу, потім — директором радгоспу в Бердичівському р-ні. Із 1938 — в органах НКВС СРСР. Із початком Великої Вітчизн. війни Рад. Союзу 1941—45 — командир окремого батальйону військ НКВС. Брав участь в оборонних боях за Київ. Потрапив в оточення в районі Борисполя. Протягом місяця разом із групою бійців пройшов Київ., Черніг., Сум. області та в середині жовтня 1941 організував у Брянському лісі партизан. загін (12 осіб), який діяв на території Брянської і Сум. областей. 30 травня 1942 відбулося орг. оформлення першого з’єднання (групи) партизан. загонів під командуванням С., який до 22 вересня 1944 одночасно був командиром і з’єднання, і партизан. загону ім. 24-ї річниці РСЧА. Бойова, розвідувальна та диверсійна діяльність загонів з’єднання проходила на території трьох республік — РРФСР, УРСР та Білорус. РСР. У травні—жовтні 1942 партизани діяли в суміжних районах Орловської, Сум. та Черніг. областей. Із вересня 1942 С. — член нелегального ЦК КП(б)У; із 4 грудня 1942 — нач. штабу з кер-ва партизан. рухом Житомир. обл.; був членом Житомир. підпільного обкому КП(б)У. Із 26 жовтня по 26 листопада 1942 в ході рейду в Правобережну Україну загони з’єднання пройшли з боями через 38 населених пунктів Сум., Черніг., Гомельської та Поліської областей. Надалі з’єднання вело боротьбу з окупантами на території Житомир., Кам’янець-Подільської (нині Хмельн.), Київ., Рівнен. областей УРСР та Поліської і Пінської областей Білорус. РСР. Ініціював формування окремих самостійних партизан. загонів, у т. ч. чехословацького (командир — Я.Налепка) і польського (командир — Р.Сатановський). Із 1944 С. — в органах НКВС/МВС: нач. управління внутр. справ Дрогобицької, потім — Запоріз. областей; із 1954 — нач. Гол. управління МВС СРСР.

Нагороджений 2-ма орденами Леніна, 2-ма орденами Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 2-го і 1-го ст., орденом Суворова 2-го ст., 2-ма орденами Вітчизн. війни 1-го ст., орденом Червоної Зірки, медалями.

П. у м. Москва.

ПЕРШИНА Тамара СтепанівнаС.

1. Силы неисчислимые. М., 1967
2. Отвоеванная весна, кн. 1—2. М., 1968
3. У тяжкі роки. К., 1973
4. Ради цели единой. М., 1974
5. У друзей одни дороги. М., 1975
6. За линией фронта. Ижевск, 1981

1. Милютин В. Силы неисчислимые. В кн.: Люди легенд, вып. 3. М., 1968
2. Богатырь З.А. Борьба в тылу врага. М., 1969
3. Кулемин И.Г. Героев наших имена. Ижевск, 1975
4. Криворучко М.Г. и др. Москва — Героям Великой Отечественной. М., 1981
5. Муриев Д. Партизанский вожак. В кн.: Герои огненных лет. М., 1982
6. Кулемин И.Г. и др. Герои Советского Союза — наши земляки. Устинов, 1985
7. Подвигом прославленные: Герои Советского Союза — партизаны и подпольщики Украины в годы Великой Отечественной войны. К., 1985
8. Україна партизанська: Партизанські формування та органи керівництва ними (1941—1945 рр.): Науковий довідник. К., 2001
9. Кентій А., Лозицький В. Війна без пощади і милосердя: Партизанський фронт у тилу вермахту в Україні (1941—1944). К., 2005