САФОНІВ (Сафонов) Яків (22.10.1872—10.02.1918) — військ. діяч, генерал-майор (1917). Н. в м. Короча (нині місто Бєлгородської обл., РФ). Закінчив Олександрійську г-зію, Одес. піх. юнкерське уч-ще (1897), Миколаївську академію Ген. штабу (1905). Брав участь у російсько-японській війні 1904—1905 та Першій світовій війні. Улітку 1917 спільно з генерал-лейтенантом П.Скоропадським українізував корпус, який дістав найменування 1-го Українського, очолив його штаб. Розробив і втілив у життя план нейтралізації збільшовичених частин рос. армії, які рухалися на Київ. Під час операції частини корпусу зайняли залізничні станції Вінниці, Бердичева, Білої Церкви, Фастова і перекрили шлях до столиці. 10 лютого 1918 потрапив у полон до більшовицьких частин М.А.Муравйова в Києві. Після відмови перейти на бік Червоної армії був розстріляний у м. Київ.

1. Список подполковников по старшинству на 1912 г. СПб., 1912
2. Список Генерального штаба на 1914 г. СПб., 1914
3. Колянчук О. та ін. Генералітет українських визвольних змагань. Львів, 1995
4. Тинченко Я. Українське офіцерство: Шляхи скорботи та забуття: 1917—1921 роки. К., 1995