Бібліографічне посилання: Осташко Т.С.
САЛІКОВСЬКИЙ Олександр Хомич [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Salikovskyj_O (останній перегляд: 18.03.2022)
САЛІКОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ХОМИЧ
САЛІКОВСЬКИЙ Олександр Хомич (псевдоніми — О.Хоменко, О.Паський та ін.; 13.03.1866—22.11.1925) — громад. і політ. діяч, публіцист. Н. в с. Старий Потік Він. пов. Подільської губ. в сім’ї священика. Освіту здобув у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. За політ. діяльність двічі відбував тюремне покарання. Працював у Подільському губернському управлінні, в. о. подільського віце-губернатора. 1904—06 — редактор час. "Киевские отклики", 1906—07 — один із видавців і редакторів час. "Киевский голос". 1912 і 1916—17 разом із С.Петлюрою редагував ж. "Украинская жизнь" (Москва), 1913—16 — "Приазовский край" (Ростов-на-Дону; нині місто в РФ).Член Української радикально-демократичної партії, Товариства українських поступовців, із червня 1917 входив до складу ЦК Української партії соціалістів-федералістів. Голова к-ту "Української ради" в Москві, від якої був делегований в Українську Центральну Раду. Із вересня 1917 — губернський комісар УЦР на Київщині. За Української Держави — член Всеукр. земського союзу. 1918—19 — голова укр. дипломатичної місії в Ризі (Латвія). Редагував тижневик "Трибуна", газ. "Столичный голос" (1919), співробітник ряду періодичних видань: "Літературно-наукового вістника", "Нової Ради", "Променя", "Нашого минулого", "Нової України", секретар Дніпровського союзу споживчих товариств. У травні—жовтні 1920 — міністр внутр. справ УНР, із 14 жовтня 1920 — заст. голови Ради нар. міністрів УНР, з 11 лютого 1921 — член Вищої військ. ради. На еміграції у Варшаві видавав часописи "Українська трибуна", "Українська справа", "Трибуна України". П. у м. Прага (Чехословаччина). |