САМОЙЛОВИЧ Данило Самійлович (11.12.1742—20.02.1805) — учений-епідеміолог, лікар-практик. Д-р медицини (1780). Н. в с. Янівка (нині с. Іванівка Черніг. р-ну Черніг. обл.) в сім’ї священика Самійла Сушківського. 1756 записався до Києво-Могилянської академії, 1761 розпочав навчання в мед. школі Петерб. адміралтейського госпіталю, 1767 одержав звання лікаря. Як полковий лікар брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774. 1775 записався до Страсбурзького ун-ту, продовжив навчання в Лейденському ун-ті, де 1780 захистив дисертацію й одержав диплом д-ра медицини. Коло його наук. інтересів лежало у сфері гінекології та акушерства. Вивчав організацію мед. служби у Франції, Великій Британії, Німеччині, Австрії, готувався до наук. і викладацької діяльності. Однак, повернувшись у Росію, змушений був стати лікарем-епідеміологом. Брав участь у ліквідації 9-ти епідемій чуми у Москві, Криму, Молдові, Одесі, Кременчуці, Херсоні, Єлизаветграді (нині м. Кіровоград). Із 1784 виконував обов’язки гол. карантинного лікаря Катеринославського намісництва, із 1800 — інспектора Чорномор. мед. управи. Засновник у Росії науки епідеміології, автор багатьох наук. досліджень про етимологію захворювань чумою, праць з акушерства, перших у Росії підручників з акушерства і гінекології. Почесний член 12-ти закордонних академій. Започаткував санітарно-освітню пропаганду, з метою поширення мед. знань серед народу перекладав і видавав популярні праці про запобігання інфекційним захворюванням.

П. у м. Миколаїв.

ДЗЮБА Олена Миколаївна

1. Избранные произведения. М., 1952

1. Список докторов медицины из малороссов, практиковавших в России в ХVIII в. «Киевская старина», 1896, № 3
2. Плющ В. Нариси з історії української медичної науки і освіти, кн. 1. Мюнхен, 1970
3. Бородій М.К. Данило Самійлович Самойлович. К., 1987