САРБЕЙ Віталій Григорович (30.01.1928—22.04.1999) — історик. Д-р істор. н. (1976). Професор (1981). Засл. діяч н. і т. України (1996). Почесний відмінник Харків. ун-ту (1950), почесний член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (1987). Н. в с. Янчекрак (нині с. Кам’янське Василівського р-ну Запоріз. обл.). Походив із родини інтелігентів. 1946—51 навч. спершу на істор. ф-ті Середньоазіат. ун-ту в Ташкенті (нині столиця Узбекистану), згодом — Харків. ун-ту, котрий закінчив із відзнакою. Працював учителем у сільс. середніх школах Підбузького р-ну Дрогобицької області (1951— 52). Навч. в аспірантурі Ін-ту історії АН УРСР (1953—56). 1958 захистив канд. дис. на тему: "Історичні погляди О.М. Лазаревського" під кер-вом М.Рубача, а 1972 — докторську дис. на тему: "Основоположники марксизму-ленінізму і дожовтнева історіографія України". 22 жовтня 1976 присуджено наук. ступінь д-ра істор. н. Зав. відділу історії капіталізму, пізніше — історії України 19 — поч. 20 ст. Ін-ту історії АН УРСР (1979—99; із 1991 — Ін-т історії України АН України, із 1994 — Інститут історії України НАН України).

Автор бл. 1200 праць з укр. історії, історіографії та джерелознавства 19—20 ст., зокрема розвідок про М.Аркаса, Д.Бантиша-Каменського, М.Берлинського, Є.Болховітінова, М.Драгоманова, М.Зібера, І.Каманіна, В.Ключевського, М.Костомарова, А.Кримського, О.Лазаревського, О.Левицького, М.Максимовича та ін., а також студій, присвячених теор. та методологічним проблемам істор. науки, концептуальним питанням укр. історії 19 — поч. 20 ст. Брав участь у низці колективних багатотомних видань з укр. історії, у т. ч. "Історії міст і сіл Української РСР", "Історії Української РСР", "Україна крізь віки" та ін. За редакцією С. видано понад 60 наук. та науково-популярних видань. Підготував 40 канд. та бл. 10 д-рів істор. н.

Істор. погляди С. первісно формувалися в руслі жорстко детермінованої рад. версії марксизму, яка поступово доповнювалася й корелювалася за рахунок включення до концептуальних схем культ. і духовних чинників на ниві укр. історії. Відтак наприкінці 1980-х — на поч. 1990-х рр. С. виступав зі спробами культурницької та соціологічної реінтерпретації марксизму щодо концепції укр. історії. Приміром, С. висунув синтетичну конструкцію укр. нац. відродження 19 ст., в якій прагнув узгодити марксистські, народницькі та діаспорні підходи. У 1990-х рр. пропонував переглянути роль традиційних рушіїв істор. процесу — народу та окремих соціальних спільнот — на основі сполучення соціологічного та культурологічного трактування. Крім того, С. тримався думки про потребу полівимірної концептуалізації укр. минувшини, зокрема з перспективи розмаїтої просторово-регіональної конфігурації історії України. В історії укр. істор. науки С. приділяв особливу увагу інституціонально-орг. чинникам, зокрема регіональним осередкам — губернським ученим архівним комісіям, стат. к-там та ін. Обстоював думку про існування в укр. історіографії 19 — поч. 20 ст. лівобереж. школи істориків, яку пов’язував з О.Лазаревським.

Лауреат диплома ім. Є.Болховітінова (Воронеж, 1995), Республіканської премії ім. Д.Яворницького (1998).

Нагороджений Почесною Грамотою ВР УРСР, медаллю А.Макаренка Мін-ва освіти України.

П. у м. Київ.

Бібліогр.: Сарбей Віталій Григорович (1928—1999): Бібліографічний покажчик. К., 1999.

РЕЄНТ Олександр Петрович

1. Історичні погляди О.М. Лазаревського. К., 1961
2. Знайомство В.І. Леніна з творами М.І. Костомарова. «УІЖ», 1967, № 5
3. Над сторінками історії. «Вітчизна», 1967, № 7
4. Н.И. Костомаров в историографическом наследии Карла Маркса. «Вопросы истории», 1967, № 8 (у співавт.)
5. В.І. Ленін і дожовтнева спадщина історіографії України. К., 1972
6. Очерки по методологии и историографии истории Украины (период капитализма). К., 1989
7. До вироблення концепції багатотомної «Історії українського народу»: Роздуми і пропозиції. К., 1994
8. Тарас Шевченко. В кн.: Історія України в особах: ХIХ—ХХ ст. К., 1995.

1. Волощенко А.К. 50-річчя В.Г. Сарбея. «УІЖ», 1978, № 6
2. Овсієнко О.Ф. Вшанування доктора історичних наук В.Г. Сарбея у зв’язку з його 60-річчям. Там само, 1988, № 5
3. Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник, вип. 1. К., 1998
4. Посохов С.І. Віталій Григорович Сарбей. В кн.: Харківський історіографічний збірник, вип. 4. Х., 2000
5. Колесник І.І. В.Г. Сарбей: Портрет історика в інтер’єрі ХIХ ст. В кн.: Сарбеївські читання: Тези виступів всеукраїнського «круглого столу». К., 2003
6. Удод О.А. Професор В.Г. Сарбей (1928—1999): Українська історична наука 1990-х рр. на шляхах методологічної перебудови. Там само
7. Король А.І. В.Г. Сарбей — дослідник історії України: Автореф. дис. ... канд. істор. н. Донецьк, 2008
8. Гуржій О.І. В.Г. Сарбей та І.О. Гуржій: Маловідомі факти взаємин. В кн.: Проблеми історії України ХIХ — початку ХХ століття, вип. 15. К., 2008
9. Реєнт О.П. Актуальні дослідницькі проблеми в історіографічній спадщині Віталія Григоровича Сарбея. Там само
10. Скляренко Є.М. Ним по праву може пишатися історична наука України. Там само