|
 Бібліографічне посилання:
САЖЕНЬ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sazhen_mira (останній перегляд: 18.03.2022)
САЖЕНЬ
САЖЕНЬ — одиниця вимірювання довжини, відома на східнослов’ян. землях з 11 ст. С. має антропометричне походження — дорівнював ширині розкинутих рук людини. Найдавніші давньорус. джерела, в яких згадується С., — "Повість временних літ" (стаття за 1051), напис на Тмутороканському камені (1068), "Хождєніє ігумена Даниїла" (початок 12 ст.). Імовірно, у Київській Русі було кілька різновидів С., найбільш поширений з яких дорівнював 4 ліктям або бл. 152 см. С. використовували i в післямонгол. час — як у Великому князівстві Литовському та на укр. землях, що ввійшли до Королівства Польського, так і в Північно-Східній і Північній Русі. У Рос. д-ві в 16—17 ст. існувало кілька різновидів С., зокрема простий — 152 см, мірний, або маховий — 176 см, казенний — 216 см, косовий С. — 248 см. Соборне уложення 1649 запровадило казенний, або 3-аршинний (див. Аршин) С. як основний. У 18 ст. довжину 3-аршинного С. прирівняли до 7 англ. футів; такий С. (який дорівнював 213,36 см) залишався незмінним аж до запровадження метричної системи. Питання про розміри С. на укр. теренах залишається малодослідженим. Відомо, що в 17—18 ст. використовували С. у два кроки, який у Лівобережній Україні дорівнював бл. 176 см, у Правобережній Україні — 183 см. На укр. землях, які ввійшли до Рос. д-ви, протягом кінця 17 — поч. 19 ст. було запроваджено рос. одиниці вимірювання, серед них казенний сажень. |
Література: - Роботи з метрології, ч. 2. Х., 1927
- Рыбаков Б.А. Русские системы мер длины XI—XV веков (из истории народных знаний). «Советская этнография», 1949, № 1
- Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966
- Скурат К.У. Даўнiя беларускiя меры. Мiнск, 1974
- Каменцева Е.И., Устюгов Н.В. Русская метрология. М., 1975
- Романова Г.Я. Наименование мер длины в русском языке. М., 1975
- Сидоренко О.Ф. Історична метрологія Лівобережної України XVIII ст. К., 1975
- Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии. М., 1975
- Гурштейн А.А. Анализ эволюции размеров русских саженей XI—XVII вв. «Вопросы истории естествознания и техники» (М.), 1985, № 1
- Герасименко Н.О. Mіри земельних площ Лівобережної України (друга половина XVII — XVIII ст.). К., 1998
- Радович Р. Народні міри довжини будівничих Полісся. В кн.: Вісник Львівського університету: Серія історична, вип. 37, ч. 1. Львів, 2002
|
Посилання:АРШИН
ХОЖДЄНІЄ ІГУМЕНА ДАНИЇЛА
КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
ЛІКОТЬ
ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ
ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ
ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
Пов'язані терміни:ДЕСЯТИНА
ДИРЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ В СРСР
ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.
МЕТРОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
МИТНА СИСТЕМА
СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
ТМУТОРОКАНСЬКИЙ КАМІНЬ
ВЕРСТА
 (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|
