Бібліографічне посилання: Скрипник П.І.
ЩОГОЛІВ Яків Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Schoholiv_Y (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ЩОГОЛІВ ЯКІВ ІВАНОВИЧ
ЩОГОЛІВ Яків Іванович (05.11 (24.10).1823—08.06(27.05).1898) — поет, популяризатор істор. минулого укр. народу. Н. в м. Охтирка в сім’ї службовця. 1848 закінчив історико-філол. ф-т Харків. ун-ту. Протягом 1849—70 перебував на держ. службі. Працював столоначальником у палаті держ. маєтностей, пом. правителя канцелярії харків. губернатора, секретарем приказу громад. опікування, секретарем Харків. думи та ін. 1871 вийшов у відставку і поселився в Харкові на постійне проживання. Відомий як поет, гол. мотивом творчості якого було оспівування героїчного минулого укр. народу, зокрема козаччини, складав поезії з фольклоричним ухилом. Друкувався в періодичних виданнях. При житті Щ. вийшли дві збірки — "Ворскло" (1883) і "Слобожанщина" (1898), остання побачила світ у день смерті поета. Деякі його поезії стали нар. піснями. П. у м. Харків. |