Бібліографічне посилання: Науменко К.Є. ЩИПЙОРНО, табір [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Schypjorno (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЩИПЙОРНО (Szczypiorno) — табір у передмісті Каліша (нині місто Великопольс. воєводства, Польща), в якому 1918—24 перебували полонені вояки Української Галицької армії та інтерновані формування Армії Української Народної Республіки. Заснований у роки Першої світової війни для військовополонених рос., франц., брит. армій. Із 1918 тут утримувалися полонені УГА та Червоної армії, а з весни 1920 — інтерновані частини Збройних сил Півдня Росії. Наприкінці 1921 в Щ. розміщено 4-ту Київську, 6-ту Січову д-зії та ін. частини Армії УНР (бл. 4 тис. осіб). Для підтримки морально-бойового стану війська у таборі діяли Правосл. братство Святої Покрови на чолі з протоієреєм о. П.Пащевським, культ. центр, було засновано літературно-мистецьке т-во (1922), г-зію, школу пластунів, часописи "Нове життя", "На руїнах", "Релігійно-науковий вісник", в яких працювали П.Холодний, Є.Маланюк, І.Огієнко, генерали М.Безручко, Г.Базильський та ін. У жовтні 1923 освячено військ. цвинтар (1200 поховань), знищений згодом, після Другої світової війни. 1922—23 на цвинтарі було додатково поховано понад 500 вояків Армії УНР. 1924 рішенням польс. уряду табір ліквідовано, а інтернованим надано статус політ. емігрантів.