ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. СЕЧЕНОВ Іван Михайлович [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sechenov_I (останній перегляд: 17.03.2022)
СЕЧЕНОВ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

СЕЧЕНОВ (Сєченов) Іван Михайлович (13(01).08.1829—15(02). 11.1905) — учений, інженер, лікар. Д-р медицини (1860) й зоології (1870), педагог, громад. діяч, мемуарист. Чл.-кор. (1870) і почесний член (1905) Імператорської АН, почесний член Петербурзького (1869) та Новоросійського (1876) ун-тів, Військово-мед. академії (1899), Т-ва шанувальників природознавства, антропології та етнографії, Т-ва рос. лікарів у С.-Петербурзі. Почесний голова 1-го Міжнар. психологічного конгресу в Парижі (1889). Заслужений професор Моск. ун-ту (1896). Н. в с. Теплий Стан Курмиського пов. Симбірської губ. (нині с. Сеченово Нижегородської обл., РФ). 1843 зарахований до петерб. Гол. інженерного уч-ща, 1847 номіно-ваний польовим інженер-пра-порщиком, 1848 направлений служити до резервного саперного батальйону Київської фортеці. Взявши відставку 1850, вступив вільним слухачем на медичний ф-т Моск. ун-ту. 1856 завершив навчання, поїхав стажуватися до берлінського патологоанатомічного ін-ту. Надалі у Відні підвищував кваліфікацію під орудою професора К.Людвига, у Гейдельберзі (Німеччина) — під керівництвом Р.Бунзена та Г.Гельмгольца.

1860 призначений ад’юнкт-професором Петерб. медично-хірургічної академії та ординатором госпіталю. 1861 став екстраординарним професором (1864 — ординарним). 1862 відряджений до Франції, винайшов ефект т. зв. сеченовського (центр.) гальмування. 1863 удостоєний академічної Демидовської премії за лекції "Про тваринну електрику". Опублікував трактат "Рефлекси головного мозку"; 1866 підготував підручник із фізіології нервової системи, а 1867 — з фізіології органів чуття. 1870 здійснював дослідження в хім. кабінеті Петерб. ун-ту. Відредагував перші рос. переклади видань Ч.Дарвіна.

За допомогою І.Мечникова 1871 запрошений професором Новорос. ун-ту, де створив фізіологічну лабораторію. Від його імені Д.Менделєєв, уже автор знаменитої таблиці елементів, на з’їзді рос. дослідників природи у Києві повідомив про вплив часу та послідовності внесення реактивів на хімічні явища.

Обраний 1873 віце-прези-дентом Новорос. т-ва дослідни-ків природи, С. оприлюднив по-точні наук. здобутки на регулярних зборах колег і в періодиці, у т. ч. на шпальтах місцевого органу "Записки Новороссийского общества естествоиспытателей". В Одесі виконував обов’язки присяжного засідателя окружного суду, мандрував Херсонською губернією і Таврійською губернією.

1876 переведений на кафедру Петерб. ун-ту. Викладав і на Вищих жін. курсах (раніше секретарював у к-ті з їх організації). Проаналізувавши вміст легеневого повітря аеронавтів, започаткував напрям функціональної проблематики, згодом застосований в авіації та космонавтиці. Займався історією університетської науки.

1889 перейшов приват-доцентом до Моск. ун-ту, 1891 обійняв там професорство. Виступав у Докторському клубі, Т-ві вихованок і вчительок, на робітн. курсах, обнародував цикл засад фізіології праці, низку енциклопедичних статей, тексти для посібників, доброчинних проектів, перевидань своїх творів тощо.

П. у м. Москва.

Портрет С. намалював 1889 І.Рєпін (картина в моск. Третьяковській галереї). У Києві, Одесі й Севастополі є вулиці Сеченова.


Праці:
  1. Автобиографические за-писки. М., 1907
  2. Избранные труды. М., 1935
  3. Избранные произведения, т. 1—2. М., 1952—56
  4. Неопубликованные работы, переписка и документы. В кн.: Научное наследство: Естественнонаучная серия, т. 3. М., 1956
Література:
  1. Антонович М.А. Сеченов о несвободе воли. «Новое обозрение», 1881, № 2
  2. Маркевич А.И. Двадцатипятилетие Императорского Новороссийского университета. Одесса, 1890
  3. Введенский Н.Е. И.М. Сеченов: Некролог. СПб., 1906
  4. Данилевский В.Я. И.М. Сеченов. «Харьковский медицинский журнал», 1906, № 1
  5. Богданович Т.А. Любовь людей шестидесятых годов. Л., 1929
  6. Кокчеев К.Х. И.М. Сеченов. М., 1933
  7. Завилянський І.Я. І.М. Сеченов. К., 1950
  8. Каштоянц Х.С. Великий російський фізіолог Іван Михайлович Сеченов. К., 1951
  9. Никитин В.Н. Великий отечественный физиолог И.М. Сеченов. Х., 1955
  10. Мечников И.Н. Академическое собрание сочинений, т. 14. М., 1959
  11. Ярошевский М.Г. Иван Михайлович Сеченов. Л., 1968
  12. Иван Михайлович Сеченов. М., 1980
  13. Березовский В.А. Иван Михайлович Сеченов. К., 1981
  14. Мирский М.Б. Революционер в науке, демократ в жизни. М., 1988
  15. Одесская областная научная конференция, посвященная 160-летию со дня рождения И.М. Сеченова 22—24 мая 1989 г.: Тезисы докладов. Одесса, 1989

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • МЕЧНИКОВ ІЛЛЯ ІЛЛІЧ
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • РЄПІН ІЛЛЯ ЮХИМОВИЧ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ТАВРІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • АНТОНОВИЧ МАКСИМ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОГОМОЛЕЦЬ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ІСТОРІЯ НАУКИ
  • ЛЕОНТОВИЧ ФЕДІР ІВАНОВИЧ
  • ЛЯПУНОВ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • МЕЧНИКОВ ІЛЛЯ ІЛЛІЧ
  • МОСКОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ОДЕСА
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ПОЗИТИВІЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)