ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЕЛІМ ІІІ

  Бібліографічне посилання: Галенко О.І. СЕЛІМ ІІІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Selim_III (останній перегляд: 18.03.2022)
СЕЛІМ ІІІ

СЕЛІМ III (24.12.1761—28.07.1808) — син султана Осман. династії Мустафи III та правнук Агмеда III. Вступив на престол 7 квітня 1789 під час війни проти Австрії та Росії 1787—92 (див. Російсько-турецька війна 1787—1791), що скінчилася втратою Пн. Причорномор’я від Дністра до Кубані (див. Ясський мирний договір 1791). Проводив курс на реформи, що дістав назву Нізамі джедід ("Новий порядок"), з метою створення модерного війська і флоту на зх. взірець, на противагу яничарам та нерегулярним силам, що втратили ефективність і коштували дорого. Реформи здійснювалися з допомогою іноз. фахівців і супроводжувалися організацією шкіл, буд-вом військ. об’єктів. На кінець правління чисельність війська, що називалося Нізамі джедід, досягла 23 тис. осіб. Централізація фінансів та боротьба зі зловживаннями мали значний успіх. Проте реформи й надзвичайні заходи уряду викликали заколоти яничарства і підданців, зокрема Сербське повстання 1804—13, очолене Кара Георгієм. Участь Османської імперії в наполеонівських війнах за повільності військ. реформ призвела до воєнного і політ. посилення намісників у Яніні (нині місто в Греції), Лівані, Єгипті. Повстання, спричинене призовом до Нізамі джедід 1805 на Балканах, докотилося до Стамбула. Замість використання нового війська проти повсталих С. III пішов на поступки їм, пожертвувавши своїми прихильниками, і все одно 29 травня 1807 був змушений зректися престолу.За рік потому був страчений султаном Мустафою IV під час невдалого перевороту, що мав на меті повернення С. на престол.Увійшов в історію як один із найздібніших султанів-реформаторів. За його правління Осман. імперія вперше організувала постійні дипломатичні представництва за кордоном.


Література:
  1. Tott, baron de. Memoirs of Baron de Tott. London, 1785
  2. Kuran E. Avrupa’da Osmanli ikamet elçiliklerinin kuruluşu ve ilk elçilerin siyasi faaliyetleri, 1793—1821. Ankara, 1968
  3. Shaw S.J. Between old and new: The Ottoman Empire under Selim III, 1789—1807. Cambridge, 1971
  4. Петросян Ю.А. Османская империя: Могущество и гибель. М., 1990

Посилання:
  • АГМЕД ІІІ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1791
  • СТАМБУЛ
  • ЯНИЧАРИ
  • ЯССЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1792 (1791)

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЕЙЦА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1806–1812
  • ЯНИЧАРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)