СЕМЧИШИН Тиміш Євстахійович (псевдоніми — Білий, Бор, Мирослав Річка, Річка, Папа, Тиміш, Михайло Іванович, Михайло, Іван Іванович, Юрій Іванович, Юрко, Сагайдачний, "Стогін", Шелест, Ярема; 1915—05.10.1946) — громад. і політ. діяч, публіцист, активний учасник укр. національно-визвол. руху. Н. в с. Кульчиці (нині село Самбірського р-ну Львів. обл.). Закінчив Самбірську г-зію. Член "Пласту". Із 1933 — учасник молодіжної націоналістичної орг-ції "Юнаки". Член Організації українських націоналістів із грудня 1936. 1935—39 — студент Львів. політехніки, активіст укр. організованого студентського життя. Голова філії Т-ва укр. наук. викладів ім. Петра Могили у Львові (1937—39), член Студентської репрезентації Союзу укр. студентських орг-цій під Польщею (осінь 1937 — березень 1939), орг. референт, член редакції "Студентського вісника" (1937—39). Член проводу студентського сектору Крайової екзекутиви ОУН (1937—39). Учасник 7-го конгресу Союзу укр. студентських орг-цій під Польщею, заарештований у березні 1939, звільнений з-під варти на початку Другої світової війни (18 вересня 1939). Окружний провідник ОУН Лемківщини (грудень 1939 — червень 1941), учасник 2-го Великого збору ОУН у Кракові (31 березня — 3 квітня 1941). Провідник 3-ї (Пд.) похідної групи ОУН (1941), заст. крайового провідника ОУН пд.-сх. укр. земель у Дніпропетровську (вересень 1941 — січень 1942). 1 січня 1942 заарештований гестапо в Кривому Розі, упродовж січня—жовтня 1942 утримувався в тюрмах Кривого Рогу і Дніпропетровська. Після втечі (26 жовтня 1942) за допомогою членів ОУН із тюрми в Дніпропетровську отримав призначення на роботу в Одесу. С. — керівник обласного проводу ОУН Трансністрії (листопад 1942 — березень 1944), редактор його друкованих органів — підпільних журналів "За державність" (вийшло 7 номерів), "Чорноморський вісник" (5—6 номерів). Організатор і учасник переговорів між Проводом ОУН і представниками румун. уряду (жовтень 1943 — березень 1944). Почав працювати над історією 3-ї похідної групи ОУН, але не закінчив роботу у зв’язку з арештом. 2 вересня 1944 затриманий та 9 вересня 1944 заарештований 4-м управлінням контррозвідки "Смерш" 2-го Укр. фронту в Бухаресті (Румунія). 26 квітня 1946 на закритому суд. засіданні Військового трибуналу військ НКВС Київ. обл. засуджений до смерті.

Реабілітований 17 квітня 1998.

1. Шанковський Л. Похідні групи ОУН. Мюнхен. 1958
2. Мірчук П. Нарис історії ОУН: 1920—1939 роки. К., 2007