СЕНЧЕНКО Іван Юхимович (12.02(30.01).1901—09.11.1975) — поет, прозаїк, перекладач, журналіст, літ. критик, один із зачинателів укр. рад. літератури. Н. в с. Наталине (нині село Красноградського р-ну Харків. обл.) у сел. родині. Закінчив Костянтиноградське чотирикласне уч-ще (1916) і вчительську семінарію (1916—20), вчителював у рідному селі. 1921 опублікував перші вірші. Із 1923 — журналіст у Харкові, закінчив Харків. ін-т нар. освіти (1924—28). Член літ. орг-цій "Плуг" (1922—26), "Гарт", Вільна академія пролетарської літератури (1925—28), "Пролітфронт" і Спілки письменників СРСР. За прозу із сільс. життя 1930-х рр. був оголошений апологетом куркульства. Із початком Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 вчителював у Казахстані. Від травня 1943 — відп. секретар ж. "Україна" в Москві. Після війни жив у Києві. У вересні 1947 зазнав нищівної критики на пленумі КП(б)У; творчість С. замовчувалася.Автор поетичної збірки "В огнях вишневих завірюх" (1925), істор. романів "Чорна брама" (1933), "Руді вовки" (1936), романів на робітн. тематику "Металісти" (1932), "Напередодні" (1936) та "Його покоління" (1947; 2-га редакція — 1965), творів для дітей. Перекладач з рос. та естонської мов. Окремі твори С. перекладені нім., рос., угор. та ін. мовами. Найвизначніші твори С. — червоноградський (красноградський), солом’янський та донецький цикли оповідань і повість "Савка" (1972).П. у м. Київ.

Особовий фонд С. зберігається в Ін-ті літератури ім. Т.Шевченка НАН України (№ 175).

ГЕРАСИМОВА Галина ПетрівнаП.

1. Новели. К., 1940
2. Вітрила пам’яті: Новели. Уфа, 1943
3. На Батийовій горі: Оповідання. К., 1960
4. Цвіт королевий: Оповідання. К., 1967
5. Твори, т. 1—2. К., 1971
6. Подорож до Червонограда: Повісті. К., 1973
7. Любов і Хрещатик: Повість. К., 1988
8. Нотатки про літературне життя 20—40-х рр. «Українська мова і література в школі», 1988, № 3
9. Було колись: Спогади. «Україна», 1989, № 14/15
10. Оповідання. Повісті. Спогади. К., 1990
11. Мандрівна квітка: Казки та оповідання. К., 1991
12. Події 20-х рр.: Спогади. «Слово і час», 2001, № 4

1. Рецидиви вчорашнього. «Гарт», 1927, № 2/3
2. Савченко Ю. Майстер маскування. «Критика», 1930, № 2
3. Дзюба І. У праці зростають герої. «Дніпро», 1959, № 3
4. Белецкий Ф. Талант, отданный людям. «Радуга», 1971, № 2
5. Загребельний П. З покоління сонцелюбів. «Вітчизна», 1971, № 2
6. Смолич Ю. Сенченко. В кн.: Смолич Ю. Мої сучасники: Літературно-портретні нариси. К., 1978
7. Брюховецький В. Іван Сенченко: Літературно-критичний нарис. К., 1981
8. Півторадні В. Шляхами Івана Сенченка. «Дніпро», 1982, № 8
9. Гнатюк М. «Червоноградський цикл» Івана Сенченка: Етапи творчої історії. «Радянське літературознавство», 1984, № 6
10. Його ж. Над текстами Івана Сенченка. К., 1989
11. Жулинський М. Із забуття в безсмертя. К., 1990
12. Луцький Ю. Літературна політика в Радянській Україні: 1917—1934. К., 2000
13. Більчук М. Українські та зарубіжні письменники: Розповіді про життя і творчість. Тернопіль, 2006 (2-ге вид. — К., 2008)
14. Дзюба І. Іван Сенченко. В кн.: Дзюба І. З криниці літ. К., 2007