Бібліографічне посилання: Войтович Л.В.
СЕНЯВСЬКІ [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Seniavski_rid (останній перегляд: 18.03.2022)
СЕНЯВСЬКІ
СЕНЯВСЬКІ (Сєнявські, Sieniawscy) — польс. магнатський рід. У 16—18 ст. володіли значними маєтками в Руському воєводстві та на Поділлі. Рафал з Сеняви (п. 1518) був галицьким хорунжим. Його син Миколай (бл. 1489 — 1569) став белзьким каштеляном (1537), воєводою белзьким (1542) і руським (1553), гетьманом польним коронним (1539) і гетьманом великим коронним (1561). Старший син Миколая — Ієронім (бл. 1516 — 1579) — був кам’янецьким каштеляном (1569—79) та рус. воєводою (із 1576). Ін. син Миколай (п. 1587) — стрийський староста, кам’янецький каштелян (з 1576) та польний гетьман коронний (із 1569). Миколай-Ієронім (1645—83) — рогатинський староста, волин. воєвода (із 1680), польний гетьман коронний (із 1680), загинув у Віденській кампанії (1683); підтримував ідею відродження правобереж. козацтва. Його син Адам-Миколай (бл. 1666—1726) був белзьким воєводою (1692—1710), краківським каштеляном (із 1710), польним гетьманом коронним (1702) і великим гетьманом коронним (із 1706), керував придушенням руху С.Палія на Правобережжі (1702—04), підтримав угор. повстання проти Габсбургів (його керівники Ференц II Ракоці та М.Берченьї знайшли притулок у його замку в Бережанах, звідкіля й почався похід Ференца II Ракоці у Закарпаття), після зречення Августа II при підтримці рос. царя Петра I претендував на королів. корону. 1718 під час міжусобної боротьби з рус. воєводою Й.Потоцьким захопив м. Станиславів (нині м. Івано-Франківськ). 1726 маєтки С. перейшли до кн. А.-А.Чарторийського, одруженого з Марією- Софією, єдиною дочкою Ада- ма-Миколая. Центром володінь С. із 16 ст. були Бережани. Збудований польним гетьманом і воєводою руським Миколаєм 1554 замок у Бережанах був першим в Україні замком із бастіонами. 1639 на замовлення львів. старости Адама-Ієроніма (бл. 1629—1650) архіт. П.Гродзицький збудував у Львові біля костьолу Марії Магдалини арсенал Сенявських (нині кабінет мист-в Львів. нац. наук. б-ки ім. В.Стефаника НАН України). |