ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКА КУЛЬТУРА

  Бібліографічне посилання: Черняков І.Т., Лисенко С.Д. СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКА КУЛЬТУРА [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Serednodniprovska_k_ra (останній перегляд: 18.03.2022)
СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКА КУЛЬТУРА

СЕРЕДНЬОДНІПРОВСЬКА КУЛЬТУРА — археологічна культура раннього та середнього бронзового віку. Була виділена В.Городцовим, пізніше її дослідженнями займалися Т.Пассек, С.Березанська, І.Артеменко, М.Бондар та ін. Поширена в Середньому та Верхньому Подніпров’ї на теренах України, Росії та Білорусі. Погляди на С.к. залишаються дискусійними. І.Артеменко розділив С.к. на 2 локальні варіанти — київський та дніпро-деснянський. С.Березанська, враховуючи специфіку пам’яток лісостепу та лісової зони, запропонувала розділити С.к. на середньо- та верхньодніпровську к-ри. М.Бондар виділив 3 групи С.к.: канівську, києво-деснянську та верхньодніпровську. І.Артеменко розділив розвиток С.к. на 3 етапи: ранній (26—24 ст. до н. е.), середній (23—18 ст. до н. е.), пізній (18—15 ст. до н. е.). Згідно із сучасними поглядами з урахуванням дат, отриманих радіовуглецевим методом, період існування С.к. в цілому не виходить за межі 26—18 ст. до н. е.

Пам’ятки С.к. представлені поселеннями, курганами, ґрунтовими могильниками, скарбами та випадковими знахідками. На поселеннях виявлені рештки наземних жител із залишками стовпових конструкцій. Курганні поховання — у прямокутних або овальних ямах, іноді перекритих деревиною. Обряди поховання — трупопокладення (у скорченому стані на спині чи боку) і трупоспалення (здійснювалося на стороні, в яму клали інвентар та перепалені кістки з попелом). Керамічному посуду притаманна багатозональна орнаментація; композиції виконувалися відбитками зубчастого і плаского штампів, а також шнура, врізними лініями, насічками та вдавленнями. Серед бронз. виробів — шила, ножі, вислообушні та втульчасті сокири, гривни, діадеми, скроневі кільця, браслети. Багато виробів зроблено з каменю (булави, сокири, зернотерки тощо) та кременю (ножі, скребачки, тесла, сокири, вістря стріл, дротиків та списів). Траплялися вироби з бурштину. Осн. заняттям племен С.к. були скотарство та землеробство.

С.к. сформувалася на Правобережжі Середнього Дніпра і в подальшому поширювалася на північ. Найдавніші поховання С.к. зіставляються із загальноєвропейським та класичним горизонтами кола к-р шнурової кераміки (див. Шнурової кераміки (бойових сокир) культурно-історична спільність), загалом синхронних ямній культурно-історичній спільності. На кераміці простежується вплив кулястих амфор культури

та пізнього неоліту Полісся. На середньому етапі (епішнуровий горизонт) встановлено тісні культ. зв’язки С.к. з пізніми к-рами катакомбної культурно-історичної спільності, зокрема інгульською культурою та харківсько-воронезькою к-рою. Під тиском останніх відбулося пересування окремих груп носіїв С.к. на захід — через Зх. Волинь у Малопольщу — та на північ. На завершальному етапі простежуються контакти з культ. колом Бабине (див. Багатоваликової (багатопружкової) кераміки культура). С.к. є осн. підґрунттям, на якому сформувалися сх. групи тшинецького культ. кола доби пізньої бронзи (див. Тшинецько-комарівська історико-культурна спільність), зокрема києво-черкаська група комарівської к-ри та сосницька культура.


Література:
  1. Городцов В.А. Культуры бронзовой эпохи в Средней России. В кн.: Отчет Императорского Российского Исторического музея в Москве за 1914 г. М., 1915
  2. Пассек Т.С. К вопросу о среднеднепровской культуре. В кн.: Краткие сообщения Института истории материальной культуры, вып. 16. М.—Л., 1947
  3. Артеменко И.И. Племена Верхнего и Среднего Поднепровья в эпоху бронзы (Материалы и исследования по археологии СССР, № 148). М., 1967
  4. Березанская С.С. О так называемом общеевропейском горизонте культур шнуровой керамики Украины и Белоруссии. «Советская археология», 1971, № 4
  5. Бондарь Н.Н. Поселения Среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. К., 1974
  6. Артеменко И.И. Среднеднепровская культура. В кн.: Археология Украинской ССР, т. 1. К., 1985
  7. Крывальцэвiч М.М. Гаспадарчая дзейнасць насельніцтва сярэднедняпроўскай культуры (мікрарэгіянальны аспект). В кн.: Nomadyzm a pastoralizm w międzyrzeczu Wisły i Dniepru (neolit, eneolit, epoka brązu). Poznań, 2004
  8. Бунятян К.П. Хронологія та періодизація поховань середньодніпровської культури Правобережної України. «Археологія», 2005, № 4; 2008, № 2
  9. Куриленко В.Є., Бунятян К.П. Пам’ятки середньодніпровської культури Середнього Подесення. «Археологія», 2006, № 4
  10. Бунятян К.П., Самолюк В.О. Прояви середньодніпровської культури на теренах Волині і проблема давніх шляхів. В кн.: Między Baltykiem a Morzem Czarnym: Szlaki międzymorza: IV—I tys. przed Chr. Poznań, 2011

Посилання:
  • АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
  • АРТЕМЕНКО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • БАГАТОВАЛИКОВОЇ (БАГАТОПРУЖКОВОЇ) КЕРАМІКИ КУЛЬТУРА, БАБИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • БЕРЕЗАНСЬКА СОФІЯ СТАНІСЛАВІВНА
  • БРОНЗОВИЙ ВІК
  • ГОРОДЦОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ІНГУЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • КАТАКОМБНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • КУЛЯСТИХ АМФОР КУЛЬТУРА
  • НЕОЛІТ, НОВОКАМ'ЯНИЙ ВІК
  • ПАССЕК ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА
  • ПОЛІССЯ, ПРИП'ЯТСЬКЕ ПОЛІССЯ
  • ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ (БОЙОВИХ СОКИР) КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЯМНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ

  • Пов'язані терміни:
  • МАР'ЯНІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ШНУРОВОЇ КЕРАМІКИ (БОЙОВИХ СОКИР) КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • СЛАВУТА , МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)