|
 Бібліографічне посилання: Гурбик А.О.
ШАФАР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shafar (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ШАФАР
ШАФАР — економ, прикажчик у шляхетських помістях Великого князівства Литовського, Королівства Польського, зокрема на укр. землях, що входили до їх складу в 14—18 ст. Також посадова особа у ВКЛ, яка організовувала збирання податків та особливий міський урядник, який відав скарбом міста (як це було, напр., у Вільнюсі й ін. містах), або представник цехового самоуправління. На землях Запорозької Січі у 16—18 ст. військові шафарі та підшафарі займалися збором податків на дніпровських перевозах. | дата публікації: 2013 р.
Література: - Kutrzeba S. Historya ustroju Polski w zarysie, t. 2: Litwa. Lwόw, 1914
- Балушок В. Світ середньовіччя в обрядовості українських цехових ремісників. К., 1993
- Bardach J. та ін. Historia ustroju i prawa polskiego. Warszawa, 1996
- Гурбик А.О. Місцеве самоврядування в суспільній свідомості та практиці. В кн.: Українське суспільство на зламі середньовіччя і Нового часу: Нариси з історії ментальності та національної свідомості. К., 2001
- Гурбик А.О. Політико-адміністративний устрій Запорозької Cічі (ХVI—ХVIII ст.). В кн.: Історія державної служби в Україні, т. 1. К., 2009
|
 див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)
Посилання:КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
ВІЛЬНЮС
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
Пов'язані терміни:КАЛЬМІУСЬКА ПАЛАНКА
КОЗАЦЬКА СТАРШИНА
ЗАПОРОЗЬКА СІЧ
 (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|
