Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ШАЙНОХА Кароль [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shajnokha_K (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШАЙНОХА (Szajnocha) Кароль (20.11.1818—10.01.1868) — польс. історик, письменник і публіцист. Н. в м. Комарно. Походив із польсько-чеської родини. Навч. в г-зіях Самбора та Львова. У 1830-х рр. — член польс. патріотичних орг-цій, що діяли в Галичині. 1835 вступив на філос. ф-т Львів. ун-ту, але наступного року був заарештований. Перебував у австрійс. ув’язненні. У 1840—50-х рр. співробітничав з низкою польс. періодичних видань, у т. ч. з "Tygodnikiem Polskim" та "Dziennikiem Literackim". Заст. кустоша (доглядача фондів) Народового закладу ім. Оссолінських у Львові (див. Оссолінеум; 1853—58). 1860 втратив зір, а останні роки життя був паралізований. Як інтелектуал сформувався під впливами європейського романтизму. Належав до прихильників "Ягеллонської ідеї" — польського історичного міфу, котрий ідеалізував монархію Ягеллонів як польсько-литовсько-укр. федерацію. Автор низки наукових і публіцистичних праць та прозових творів, у яких висвітлюються різні епохи польської історії, у т. ч. українсько-польські взаємини. Обстоював тезу про цивілізаційну роль Речі Посполитої на східноєвроп. теренах, зокрема на укр. землях (відомий афоризм Ш. про "здобич польського плуга"). Твори Ш. користувалися неабиякою популярністю серед польс. громадськості. Вважають, що саме Ш. ввів до польс. соціогуманітаристики жанр есе.

П. у м. Львів, похований на Личаківському цвинтарі.

Син Ш. — Владислав — був відомим геологом і палеонтологом, професором Краківського університету.