Енциклопедія
Електронна бібліотека
Періодичні та серійні видання
e-Каталог бібліотеки
Інтернет - ресурси
Проекти
Історики України
  

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Пошук
у тексті
статей 		логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках) 		логіка:
ШАМРАЙ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ
  Бібліографічне посилання: Юркова О.В. ШАМРАЙ Сергій Вікторович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shamraj_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ШАМРАЙ СЕРГІЙ ВІКТОРОВИЧ

ШАМРАЙ (Шамраєв) Сергій Вікторович (псевд. і криптонім — Гірняк, С.Ш.; 30(17).08.1900—04.01.1939) — історик, син Г.Шамрай, небіж М.Грушевського та О.Грушевського. Н. в м. Владикавказ (нині столиця Республіки Пн. Осетія — Аланія, РФ). Із 1905 проживав у м. Київ. 1910—18 навч. в київ. чол. г-зіях (7-й, 1-й та 8-й). 1919 завершив середню освіту в 2-й Укр. Кирило-Мефодіївського братства г-зії. 1919—20 навч. на правничому ф-ті Київ. укр. держ. ун-ту та 1920—23 — на істор. відділі ф-ту професійної освіти Вищого ін-ту нар. освіти, одночасно 1921—24 — на етногр. відділі Київ. археол. ін-ту. Був помічником секретаря Українського наукового товариства, 1920—22 — старшим помічником бібліотекаря Фундаментальної б-ки Вищого ін-ту нар. освіти, 1921—22 викладав у Робітничо-сел. ун-ті.

Із 1922 працював у ВУАН: 1922—33 — наук. співробітник Постійної комісії для складання історично-географічного словника українських земель Всеукраїнської академії наук, 1924—25 — наук. співробітник Кафедри історії укр. народу, 1924—33 — наук. співробітник Комісії історії Києва та Правобережжя (1931—33 — її керівничий), 1924—28 — аспірант, 1928—30 — наук. співробітник Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН. 1928 захистив промоційну працю на тему: "Київська козаччина 1855 р." 10 липня 1930 за рекомендацією акад. М.Грушевського обраний дійсним членом Істор. секції ВУАН.

Досліджував соціально-екон. історію України 17—19 ст., істор. географію України. Із 1923 вміщував (іноді під псевдонімом, іноді без підпису) статті інформативного характеру в газ. "Більшовик" (Київ).

1931—33, після від’їзду М.Грушевського до Москви, фактично керував роботою Кафедри історії України доби торг. капіталу при ВУАН. Не раз зазнавав нагінок як "грушев’янець", зокрема під час травневої 1931 "дискусії про академіка Грушевського" та лютневої 1932 "дискусії з приводу викриття ворожих концепцій" самого Ш., які (дискусії) мали відверто погромницький характер.

17 червня 1933, намагаючись врятувати наук. архів Істор. секції ВУАН, Укр. наук. т-ва в Києві, редакції час. "Україна", б-ку та ін. майно істор. установ ВУАН і на прохання М.Грушевського, Ш. разом із М.Карачківським та І.Щітківським перевіз ці документи до київ. помешкання М.Грушевського. Це стало приводом для звільнення Ш. з ВУАН та його подальшого арешту (17 липня 1933) як учасника націоналістичної контрреволюц. орг-ції, що сам історик категорично заперечував. Був засуджений до 3-х років виправно-трудових таборів, покарання відбував на Далекому Сх.

1936—37 працював старшим референтом обласного управління народногосподарського обліку в м. Чернігів.

Вдруге заарештований 9 серпня 1937 за сфабрикованим звинуваченням у націоналістичній діяльності, участі в "Українській військовій організації" та організації антирад. роботи в Чернігові. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР у Москві від 28 березня 1938 засуджений до 8-ми років виправно-трудових таборів.

П. під час ув’язнення в таборі "Севвостлаг" Магаданської обл. РРФСР.

1958 справу Ш. було закрито за недостатністю зібраних доказів. Повністю реабілітований 1992.

2010 в м. Васильків започатковані науково-краєзнавчі "Шамраївські читання".

Бібліогр.: Біобібліографія києвознавців, вип. 4: Шамрай Сергій Вікторович (1900—1939). К., 1985; Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924—1930 рр.). К., 1999.

дата публікації: 2013 р.
Праці:
  1. Економічний стан козаків Полтавського полку в 1767 р. (по Румянцівському опису). В кн.: Науковий збірник за рік 1924 р. К., 1925
  2. Київський одноденний перепис 2 березоля 1874 року (сторінка з історії марксизму на Україні). В кн.: Київ та його околиця в історії і пам’ятках. К., 1926
  3. Спомини Ол. Ол. Русова. «За сто літ», 1927, кн. 1
  4. Селянські розрухи на Правобережжі в середині ХIХ в. «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1927, кн. 11
  5. Деревлянські могили. В кн.: Науковий збірник за рік 1928. К., 1928
  6. Місто Баришпіль у XVIII в. «Історично-географічний збірник», 1928, т. 2
  7. Духівництво в селянських рухах Правобережжя в середині ХIХ ст. «Україна», 1928, кн. 2
  8. Київська Козаччина 1855 р.: до історії селянських рухів на Київщині. «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1928, кн. 20
  9. Місто Васильків (IХ—XVIII вв.). «Історично-географічний збірник», 1928, т. 3 (перевид. — Васильків, 2010)
  10. До історії залюднення степової України в XVIII ст. (Крилівщина й Лизаветчина). «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1929, кн. 24
  11. Київська сотня на Гетьманщині в XVII—XVIII вв. (історично-географічна та економічна характеристика). В кн.: Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва, зб. 1. К., 1930
  12. Місто Кобижча в XVIII в. «Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1931, кн. 26
Література:
  1. Заруба В. Розгром і знищення київської школи істориків Михайла Грушевського. «Український історик», 1991, ч. 3—4; 1992, ч. 1—4
  2. Пиріг Р.Я. Життя Михайла Грушевського: останнє десятиліття (1924—1934 рр.). К., 1993
  3. Сохань П. та ін. М.С. Грушевський і Academia: ідея, змагання, діяльність. К., 1993
  4. Верба І. Родина Грушевських в українській історичній науці 1920-х рр. «УІЖ», 1996, № 5
  5. Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М.С. Грушевського (1924—1930 рр.). К., 1999
  6. Брайченко О. Шамрай С.В. (доля і трагедія вченого). В кн.: Історія України: маловідомі імена, події, факти, вип. 10. К., 2000
  7. Панькова С. Сергій Шамрай: вибір шляху (штрихи до біографії небожа і учня Михайла Грушевського). «Український історик», 2002, ч. 1—4
  8. Кучеренко М.О. та ін. «Я був їх старший син…» (рід Михайла Грушевського). К., 2006
  9. Букет Є. «Шамраївські читання» у Василькові. «Краєзнавство», 2010, № 4

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)

Посилання:
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ГРУШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • КАРАЧКІВСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У КИЄВІ ПРИ ВУАН
  • ПОСТІЙНА КОМІСІЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ІСТОРИЧНО-ГЕОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
  • ЩІТКІВСЬКИЙ (ЩИТКІВСЬКИЙ) ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ШАМРАЙ ГАННА СЕРГІЇВНА
  • УКРАЇНА, ЩОМІСЯЧНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГР. ТА ЛІТЕРАТУРНО-ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЧАСОПИС (КИЇВ, 1907)
  • УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ (УВО)
  • УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО У КИЄВІ
  • ВАСИЛЬКІВ
    • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОПИС ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ 1765–1769
  • ГРУШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРIВНА
  • НАУКОВІ НАПРЯМИ, ШКОЛИ, ТЕЧІЇ, ГУРТКИ
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНА КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У КИЄВІ ПРИ ВУАН
  • ПОСТІЙНА КОМІСІЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ІСТОРИЧНО-ГЕОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
  • ЩІТКІВСЬКИЙ (ЩИТКІВСЬКИЙ) ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ШАМРАЙ ГАННА СЕРГІЇВНА
  • УКРАЇНА, ЩОМІСЯЧНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГР. ТА ЛІТЕРАТУРНО-ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ЧАСОПИС (КИЇВ, 1907)

    • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)