Бібліографічне посилання: Науменко К.Є.
ШАПОВАЛ Микола Юхимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shapoval_M (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ШАПОВАЛ МИКОЛА ЮХИМОВИЧ
ШАПОВАЛ Микола Юхимович (17(05).12.1886—28.06.1948) — військ. діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Н. в с. Серебрянка (нині село Артемівського р-ну Донец. обл.). Закінчив філол. ф-т Київ. ун-ту, Бахмутську г-зію, Чугуївське піх. юнкерське уч-ще (1910). У роки Першої світової війни поранений у Сх. Пруссії, перебував у полоні в таборі Раштат, організував культурно-освітнє т-во "Запорізька Січ", Укр. громаду в Білій-Підлясці (нині місто Люблінського воєводства, Польща; 1916—17), видавав час. "Рідне слово", увійшов до Союзу визволення України. 1918 — один із засновників Синьої дивізії, сформованої з полонених українців (очолив 1-й полк ім. Т.Шевченка; 1200 багнетів). У роки Директорії Української Народної Республіки — командир 7-ї піх. д-зії в Києві, на Волині, із березня 1919 — командир групи в боях на більшовицькому фронті. Відступив за Збруч (прит. Дністра) і приєднався до Української Галицької армії. 1920 очолював Спільну юнацьку школу Армії УНР в Кам’янці-Подільському, із листопада 1920 — у таборах інтернованих формувань Армії Української Народної Республіки у Польщі. Засновник укр. громад. орг-цій, вид-ва "Чорномор" (1922), в якому видавалися часописи "Залізний стрілець", "Око", "Січ", "За дротами", "Козацька думка", "За Україну" та ін. Спричинився до видання щорічника "За державність", військ. ж. "Табор", збірника матеріалів з історії укр. визвол. змагань. Після ліквідації таборів у Польщі переїхав до Франції, очолював Укр. громаду (1929—48). П. у м. Селонкур, похований у м. Сошо (обидва міста у Франції). |