Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г ШАРУКАН, хан [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sharukan (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШАРУКАН (р. н. і р. с. невід.) — хан половців, очолював половецьке угруповання в районі р. Сіверський Донець (літописний Дон). Вважають, що вперше Ш. згадується в Новгородському першому літописі: 1 листопада 1068 в битві під Сновськом (нині смт Седнів) його захопив у полон черніг. кн. Святослав Ярославич. Але це повідомлення, скоріш за все, є помилковим: у всіх списках "Повісті временних літ" у цьому фрагменті замість "а князь их яша Шарокана" читається "а князя их руками яша". 1107 Ш. разом із Боняком рушили на Переяславль (нині м. Переяслав-Хмельницький), але під Лубном (нині м. Лубни) рус. князі на чолі з київ. кн. Святополком Ізяславичем розбили половців та гнали їх від Сули (прит. Дніпра) до Хоролу (прит. Псла, бас. Дніпра), при цьому сам Ш. "ледве втік". Ш. згаданий і в "Повчанні Володимира Мономаха, де той пише, що відпустив двох братів Ш. з полону (датувати цю подію не видається можливим). 1111 та 1116 рус. дружини здійснили два походи на донських (донецьких) половців (див. Сіверський Донець, бої у верхів’ях річки 1111). Під час цих походів було здобуто кілька степових "городів", серед яких згаданий і Шарукань. Припускають, що саме тут була зимова ставка Ш. Виходячи з того, що в деяких літописних списках Шарукань названий Осенєвим, висловлювали припущення, що Ш. був сином хана Осеня (п. бл. 1082). Утім в описах цих походів літописець уже не згадує Ш.; з уривків половецького епосу в початковій частині Галицько-Волинського літопису та грузин. джерел можна встановити, що на той час орду Ш. очолювали вже його сини — Сирчан та Отрок (Атрак). Зазнавши поразки, вони відкочували до Грузії і повернулися у північнопричорноморські степи вже після смерті київ. кн. Володимира Мономаха, тобто після 1125. У Грузії донька Отрока стала дружиною царя Давида IV; грузин. джерела називають її діда — Ш. — найвидатнішим з усіх половецьких ханів. Онуком Ш. був син Отрока Кончак. Припускають, що образ Ш. зберігся в билинах, де фігурують персонажі Шарк-велетень ("Шарк-великан") та Кудреванко-цар.