Бібліографічне посилання: Стеблій Ф.І. ШАШКЕВИЧ Маркіян [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shashkevych_M (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШАШКЕВИЧ Маркіян (псевд. — Руслан Шашкевич; 06.11.1811—07.06.1843) — письменник, громад. і культ. діяч, лідер нац. відродження на зх. землях України. Н. в с. Підлисся (нині село Золочівського р-ну Львів. обл.) в родині священика — пароха с. Княже (нині село Золочівського р-ну Львів. обл.). Навч. в гол. школі у Золочеві й г-зіях Львова та Бережан. Закінчив богословський ф-т Львів. ун-ту та Греко-католицьку духовну семінарію у Львові (1838). Був священиком у селах Гумниська (нині село Буського р-ну), Нестаничі (нині село Радехівського р-ну), Новосілки Ліські (нині с. Новосілки Буського р-ну; усі Львів. обл.). У студентські роки став натхненником, організатором і лідером "Руської трійці", ініціатором її новаторських починань на засадах романтизму: широкомасштабної цілеспрямованої народознавчої діяльності, збору й популяризації фольклору, створення словника і граматики живої укр. мови, реформування правопису (заміни етимологічного фонетичним), використання гражданського шрифту замість напівуставу, впровадження рідної мови у повсякденний вжиток інтелігенції та церк. проповіді, виступів проти спроб латинізації укр. письменства, утвердження живої розмовної мови як основи літератури, обстоювання її народності, нац. своєрідності, високої громадян. місії та збагачення за рахунок інших, насамперед слов’ян., к-р.

У літературі визначився як поет-новатор, творам якого притаманні чітко виражені нац. мотиви, любов до рідного краю, м’які, ніжні, ліричні тони, нескладна символіка ("Слово до чтителей руського язика", "Підлисся", "Руська мати нас родила", "Побратимові"). Перлиною ліричної поезії стала його "Веснівка". Серед його творів — балади ("Погоня"), перші в укр. літературі сонети ("До...", "Сумрак вечірній"). У творах на істор. тематику поетизував героїчне минуле народу ("Згадка", "Болеслав Кривоустий під Галичем, 1139", "О Наливайку", "Хмельницького обступлення Львова", "Споминайте, браття милі"). Постать Б.Хмельницького особливо захоплювала поета. Ш. брав участь у розшифруванні та редагуванні Львівського літопису, в якому містився докладний опис подій Національно-визвол. війни укр. народу під проводом Б.Хмельницького 1648—57. Для не дозволеного цензурою до друку альманаху "Зоря" (1834) він написав життєпис гетьмана та переклав з латинської його повчальну байку, адресовану послам польс. короля Яна II Казимира Ваза. Ш. вславився як співавтор, співупорядник і видавець альманаху "Русалка Дністровая", автор брошури "Азбука і abecado" (1835) та "Читанки для діточок" (1836, видана 1850). Він був одним із перших перекладачів укр. мовою "Слова о полку Ігоревім", автором перекладів із сербської, чеської, польс., грец., лат., нім. мов. Ідеї та діяльність Ш. і його побратимів мали значний резонанс у Галичині та поза її межами, стимулювали утвердження нац. свідомості багатьох поколінь укр. інтелігенції.

Останні роки жив у злиднях, хворів на туберкульоз.

П. у с. Новосілки Ліські, похований на місц. цвинтарі.

1893 останки Ш. перевезли до Львова і перепоховали на Личаківському цвинтарі. На вшанування пам’яті поета йому споруджено пам’ятник на Білій Горі (1911), у с. Підлисся (1962), у Вінніпезі (Канада; 1944), Львові (1990), Золочеві (1993), створено літературно-меморіальний музей в с. Підлисся (1959), перетворений згодом на музей-садибу Ш. (1986), засновано Шашкевича Маркіяна інститут-заповідник у Вінніпезі (1962), відкрито Музей "Русалки Дністрової" у Львові (1990). Стали традиційними Ша-шкевичівські читання, матеріали яких публікуються в серійному збірнику "Шашкевичіана".

Архів Ш. зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В.Стефаника НАН України.