|
 Бібліографічне посилання: Водотика Т.С.
ШАЦЬК, смт Волинської обл. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shatsk_smt (останній перегляд: 18.03.2022)
 Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ШАЦЬК, СМТ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛ.
ШАЦЬК — с-ще міськ. типу Волинської області, райцентр. Населення 5,4 тис. осіб (2011). Розташов. на пн. березі озера Люцемер, яке входить до групи Шацьких озер. Уперше згаданий 1410. Належав до Холмської землі (із 1434 — у складі Руського воєводства). Із 16 ст. — у Любомльському старостві. Із 1595 відомий як містечко. Після 3-го поділу Речі Посполитої 1795 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) відійшов до Рос. імперії, належав до Володимир-Волин. пов. (спочатку — у складі Волинського намісництва, із 1797 — Волинської губернії). 1768—1849 власниками були Браницькі, потім містечко стало казенним. У серпні—вересні 1812 Ш. контролювався військами франц. імп. Наполеона I Бонапарта. Під час Першої світової війни Ш. опинився в прифронтовій смузі, частина мешканців евакуювалася, у липні 1915 захоплений нім. військами, на поч. 1919 їх змінили польс. війська. До вересня 1939 Ш. був центром гміни Любомльського пов. Волин. воєводства Польщі. У ході польсько-радянської війни 1939 в околицях Ш. 28—30 вересня точилися бої, відомі в польс. історіографії як "Битва за Шацьк". Із 1940 (з перервою 1963—93) Ш. — центр району у складі Волин. обл. УРСР. Статус с-ща міськ. типу — із 1957. Із 25 червня 1941 до 21 липня 1944 окупований гітлерівцями. У червні 1943 Українська повстанська армія за підтримки населення здобула Ш. і на деякий час встановила тут свою цивільну адміністрацію. У Ш. — дирекція Шацького нац. природного парку (створений 1983). Пам’ятка арх-ри — церква Різдва Пресвятої Богородиці (1830—39). На сх. околиці в урочищі "Сад" — городище (11—16 ст.), яке гіпотетично ототожнюють з літописним пунктом Рай, де взимку 1287/88 перебував володимиро-волин. кн. Володимир Василькович. | дата публікації: 2013 р.
Література: - Военно-статистическое обозрение Волынской губернии. К., 1887
- ІМіС УРСР: Волинська область. К., 1970
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзнавчий словник: від найдавніших часів до 1914 р., ч. 1—2. Вінніпег, 1986
- Денисюк В. Волинь: події, факти, цифри. Луцьк, 1997
- Наконечный В.А. По местам трагедий и памяти евреев Волыни (1941—1944 гг.). Луцк, 2008
- Ільюшин І.І. Українська повстанська армія і Армія Крайова: протистояння в Західній Україні (1939—1945 рр.). К., 2009
- Златогорський О., Демедюк С. Рятівні дослідження у селищі Шацьк на Волині 2009—2010 рр. В кн.: Археологічні дослідження в Україні — 2010. К.—Полтава, 2011
|
Посилання:БРАНИЦЬКІ
ГОРОДИЩЕ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939
РІЧ ПОСПОЛИТА
РУСЬКЕ ВОЄВОДСТВО
УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)
ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬКОВИЧ
ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ
ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
ВОЛИНСЬКЕ НАМІСНИЦТВО
Пов'язані терміни:ЛІРНИЦТВО, ЛІРА, ЛІРНИКИ, ЛІРНИЦЬКА МОВА, ЛІРНИЦТВО ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ.
ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1939
ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ
 (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|
