Бібліографічне посилання: Шуст Р.М. ШЕЛЯГ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sheliah_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШЕЛЯГ (польс. szeląg) — 1) назва білонних та мідних монет типу соліда (шилінга) на польс., укр. та білорус. землях. Існує думка, що "шеляг" — це слов’ян. назва візант. соліда або ін. відповідної монети цього типу. Першими монетами типу шилінга на укр. землях були шеляги Тевтонського ордену, поморські (померанські) та ін. емісії. Польс. та литов. шеляги з’явилися в результаті реформи польс. короля Стефана Баторія 1579. До цього на території Королівства Польського шеляги випускав король польс. і вел. кн. литов. Сигізмунд I Старий (1506—48). Маса Ш. дорівнювала 1,24 г (0,23 г чистого срібла). Шеляг емісії 1579 дорівнював 6 денаріям, або 1/3 польс. гроша, а його маса становила 1,13 г (0,18 г чистого срібла). У зв’язку з постійним псуванням монети якість Ш. погіршувалася. 1623 його маса становила лише 0,679 г срібла 125-ї проби. 1627 карбування шелягів на монетних дворах Речі Посполитої було припинено, але на територію д-ви масово завозилися неякісні прусські шеляги та шеляги прибалт. володінь Швеції. 1650 здійснено спробу проведення грошової реформи. Запроваджено Ш. масою 2,6 г міді, що мав дорівнювати 1/4 гроша. Однак 1657 курс Ш. знову встановлено на рівні 1/3 гроша, а з 1659 розпочалася масова емісія мідних шелягів (боратинок) масою 1,3 г. Величезні масштаби карбування цих монет до 1667 багатьма монетними дворами Польщі та Литви спричинили наростання інфляційних явищ на грошовому ринку і появу окремої мідної валюти. Після 1-го поділу Речі Посполитої Австрія 1774 випустила шеляги для галицьких земель;

2) нар. назва рос. копійки в Україні у 19 ст.