Бібліографічне посилання: Русина О.В. ШЕМ'ЯЧИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shem (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШЕМ’ЯЧИЧІ — князівський рід, нащадки Дмитра Юрійовича Шем’яки (1446—47 — великого князя московського). Після смерті останнього (18 липня 1453) його син Іван Дмитрович (1454) і вдова (1456) емігрували до Великого князівства Литовського, де отримали Рильськ і Новгород-Сіверський. Іван Дмитрович Ш. помер перед 1485. З чотирьох його синів помітну істор. роль відіграв лише Василь Іванович, котрий 1500 разом зі своїми володіннями перейшов на службу до вел. кн. моск. Івана III Васильовича; той віддячив йому, надавши відвойовані в Литви Путивль і Радогощ (нині смт Погар Брянської обл., РФ), а також Малий Ярославець (нині м. Малоярославець Калузької обл., РФ) і ряд волостей на р. Угра (прит. Оки, бас. Волги). Василь Іванович брав участь у багатьох військ. акціях великого князя московського — зокрема у поході на підтримку кн. М.Глинського (1508). 1517—18 звинувачувався в держ. зраді, але був виправданий. 1523 підступно схоплений за тим самим звинуваченням. Помер в ув’язненні 1529. Зі смертю його дітей рід вигас.