ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ

  Бібліографічне посилання: Піскова Є.М. ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shevchenka_T (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ

ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ — культурноосвітні та науково-дослідні заклади, в яких зберігаються й експонуються меморіальні речі поета, його літ. спадщина, художні твори, матеріали та документи про життя та діяльність, увічнення пам’яті на Батьківщині та у всьому світі. Крім Нац. музею Т.Шевченка в Києві (див. Шевченка Тараса національний музей) та Шевченківського національного заповідника в Каневі, існує багато державних, відомчих, громадських музеїв поета, розташованих як в Україні, так і за її межами. Найвідоміші з них:

Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Шевченка в Києві — перший музей Кобзаря в СРСР. Відкритий 1928 в будинку по пров. Шевченка, 8-а, де з весни 1846 до арешту 5 квітня 1847 мешкав поет зі своїми товаришами — худож. М.Сажиним і письменником та етнографом О.Афанасьєвим-Чужбинським. У цей період він працював у Київській археографічній комісії, брав активну участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. Меморіальний будинок, що в період проживання в ньому Т.Шевченка належав колезькому секретареві І.Житницькому, було виявлено за активної участі архіт. В.Кричевського, під худож. кер-вом і за проектом якого 1925—27 будівлю відреставрували й пристосували для музею. Другу комплексну реконструкцію було проведено 1969—73. У музейному зібранні — особисті речі й одяг митця, його автографи і художні твори, унікальні прижиттєві видання, зокрема примірники "Кобзаря" з дарчими написами поета. У мансарді, де, за переказами, розміщувалася майстерня Т.Шевченка, зберігаються його мольберт, етюдник, приладдя для малювання і гравірування. Із 1966 музей є філією Нац. музею Т.Шевченка.

Музей "Хата на Пріорці" (відділ Нац. музею Т.Шевченка) розташов. на колиш. пн. околиці Києва. Тут у хаті-мазанці після 10-річного заслання два тижні в серпні 1859 квартирував Т.Шевченко у господині оселі В.Пашковської перед своїм від’їздом до Санкт-Петербурга. Музей відкрили 1989 після капітального ремонту-реставрації. Осн. місце в його експозиції займають матеріали про останній приїзд поета до Києва та України у 1859, меморіальні речі поета, численні предмети побуту тих часів. Особливу меморіальну та істор. цінність має сам будинок музею — біленька хата, про котру так часто згадував Кобзар у своїх віршах. Вона дає можливість уявити, який вигляд мала Пріорка в період перебування тут Шевченка, оскільки це єдина архіт. пам’ятка в цьому районі тогочасного Києва, яка збереглася до наших днів.

Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" заснований 1992, включає 43 пам’ятки історії, к-ри та природи у трьох селах Звенигородського р-ну Черкас. обл. У с. Моринці відтворено хату, в якій народився Кобзар, та оселю його діда по матері Якима Бойка. У с. Шевченкове (колиш. Кирилівка), куди переїхала родина Шевченків, коли Тарасові було 2 роки, збереглися хата дяка, в котрого він навч. грамоти, могили батьків. У с. Будище, куди 14-річного Тараса забрали козачкувати, збереглися будинок пана П.Енгельгардта та велетенський дуб, у дуплі якого Т.Шевченко ховав свої малюнки. До складу заповідника, що 2006 отримав статус національного, входить і відкритий 1939 в с. Шевченкове на території садиби батьків поета Літературно-меморіальний музей. Серед пам’яток дитинства Т.Шевченка — стіл та ослін з батьківської хати, меморіальні речі, фотографії.

Музей однієї книги — Музей "Кобзаря" Т.Шевченка — відкрито 1989 в істор. центрі Черкас у меморіальному будинку купців Цибульських, де поет жив з 18 по 22 липня 1859. Тут зберігаються рідкісний примірник першого видання "Кобзаря", який було надруковано в С.-Петербурзі 1840 за сприяння Є.Гребінки, ін. видання творів поета, що експонуються в супроводі документів, які відтворюють історію їх написання та виходу у світ, матеріали про перебування Т.Шевченка в Черкасах.

Музей "Заповіту" Т.Шевченка (відділ Нац. історико-етногр. заповідника "Переяслав"; див. "Переяслав") відкрито 2008 в Переяславі-Хмельницькому, в колиш. оселі лікаря А.Козачковського, де зупинявся поет під час своїх приїздів до міста. У цьому будинку в ніч на 25 грудня 1845 був написаний один з найвідоміших творів Шевченка — "Заповіт".

Музей "Флігель Тараса Шевченка" (відділ Яготинського краєзнавчого музею; Яготин) розміщується в колиш. флігелі палацу Розумовських-Рєпніних, де 1843 — на поч. 1844 зупинявся поет на запрошення господарки палацу княжни В.Рєпніної. Збереглися фотографії малюнків, якими він розписав стіни цієї споруди.

Про життя поета на засланні в Оренбурзі (нині місто в РФ; червень 1847, жовтень 1849 — травень 1850) й Орську (нині місто Оренбурзької обл., РФ; червень 1847 — травень 1848) розповідають Меморіальний музей-гауптвахта Т.Шевченка в м. Оренбург (відкритий 9 березня 1989 в цокольному поверсі будинку, де розміщувалася гол. гауптвахта Окремого Оренбурзького корпусу, арештантом якого Т.Шевченко був у квітні—травні 1850) і Орський музей Т.Шевченка, заснований 1986 на місці колиш. Орської фортеці.

Меморіальний комплекс Т.Шевченка в м. Форт-Шевченко Мангистауської обл. Казахстану (колиш. Новопетровська фортеця, потім — форт Олександрівський). Тут поет відбував заслання (1850—57). Осн. частиною комплексу є Меморіальний музей Тараса Шевченка, відкритий 1932 в будинку коменданта фортеці І.Ускова. Активну участь у створенні нової експозиції 1997 брали худож. А.Гайдамака та наук. працівники Нац. музею Т.Шевченка в Києві. Збереглися зроблений руками Кобзаря кам’яний стіл, землянка, в якій він любив працювати, криниця, з якої він брав воду, меморіальні речі. До комплексу входить також парк, де росла посаджена поетом верба (проіснувала 150 років).

Меморіальну майстерню Т.Шевченка в будинку Академії мистецтв у С.-Петербурзі відкрито 1964. Представлені в ній матеріали розповідають про останні роки життя і діяльності Кобзаря (1858—61). У цій кімнаті поет помер 10 березня (26 лютого) 1861.

Музеї Т.Шевченка в Канаді. Музей у Палермо (околиця м. Оквілл, пров. Онтаріо) було відкрито 1952. Поруч із ним 1951 встановлено пам’ятник поету, що, як і більша частина музейного зібрання, був переданий у дар громадянами України. Заклад припинив своє існування після пожежі 1988. Музей у м. Торонто (пров. Онтаріо) відкрили 1995. Як і його попередник, він утримується на доброчинні внески і перебуває під управлінням Фонду музеїв і меморіальних парків, заснованого Т-вом об’єднаних українців Канади.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Мемориальная мастерская Т.Г. Шевченко: Путеводитель. Л., 1970
  2. Літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка в селі Шевченковому: Путівник. К., 1971
  3. Музей Великого Кобзаря: Форт Шевченка. К., 1975
  4. Літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка в Києві. К., 1986
  5. Бути музею Великого Кобзаря на Канадській землі. «Всесвіт», 1989, № 3
  6. Демченко П. Відкрито музей Кобзаря. «Українська культура», 1996, № 2
  7. Большаков Л.Н. Оренбургская Шевченковская энциклопедия: Тюрьма. Солдатчина. Ссылка. Оренбург, 1997
  8. Україна: скарби музеїв і заповідників: Путівник. К., 1997
  9. Державний музей-заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». «Музеї України», 2004, № 5
  10. Наумова Н.Г. Хата на Пріорці. Web: http://www.ecologylife.ru/tyrizm-2003/hata-na-priortsi.html
  11. Музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка (м. Черкаси). Web: http://www.kobzar.info/memories/museums/kobzar

Посилання:
  • АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СТЕПАНОВИЧ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ГАЙДАМАКА АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГРЕБІНКА ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ
  • КРИЧЕВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО, УКРАЇНО-СЛОВ'ЯНСЬКЕ ТОВАРИСТВО, КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
  • ПЕРЕЯСЛАВ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • РЄПНІНА ВАРВАРА МИКОЛАЇВНА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ, НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК У КАНЕВІ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЯГОТИН

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • МАХНОВЕЦЬ ЛЕОНІД ЄФРЕМОВИЧ
  • МУЗЕЙ УКРАЇНСЬКИХ СТАРОЖИТНОСТЕЙ ІМЕНІ В.В.ТАРНОВСЬКОГО ЧЕРНІГІВСЬКОГО ГУБЕРНСЬКОГО ЗЕМСТВА.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)