Бібліографічне посилання: Брижицька С.А. ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК у Каневі [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shevchenkivskyj_Kanevi (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК у Каневі. Створений постановою РНК УСРР від 20 серпня 1925 як Канівський музей-заповідник Т.Шевченка. 21 листопада 1989 РМ УРСР прийняла постанову "Про створення Шевченківського національного заповідника в м. Каневі на базі Канівського музею-заповідника Т.Г. Шевченка". 1994 статус нац. заповідника було підтверджено указом Президента України. Площа заповідника — 38,1219 га. Заповідник здійснює охорону Шевченківського меморіалу та навколишньої заповідної території, вивчає та популяризує життя і творчість Т.Шевченка.

Від початку заповідник охоплював територію на Чернечій (Тарасовій) горі. Розпорядженням КМ України від 27 лютого 2008 до складу заповідника передано об’єкти, розташов. в центрі Канева: Канівський істор. музей (будівля 19 ст. — крамниця єврейських торг. рядів), Канівський музей народного декоративного мистецтва (колиш. будинок василіанського уч-ща, 1784) та Бібліотеку-музей А.Гайдара. Ці заклади стали н.-д. відділами заповідника під назвами "Канів від давнини до сучасності", "Народне декоративне мистецтво Канівщини", "Літературна Канівщина". До складу заповідника входять також: могила Т.Шевченка (див. Шевченка Тараса могила), будівля музею Т.Шевченка (1934—37, 1939, архітектори В.Кричевський і П.Костирко); біля входу в музей — чавунний хрест (встановлений на могилі 1884, архіт. В.Сичугов) та пам’ятник-погруддя (1923, скульп. К.Терещенко); стежка, якою в 19—20 ст. піднімалися до могили Т.Шевченка видатні діячі к-ри; могила І.Ядловського (роки життя 1846—1933), доглядача Шевченківського меморіалу; сходи на Тарасову гору (1977, архітектори А.Мошенський, О.Добродієв); пам’ятний знак О.Гірнику (2009); перший нар. музей Т.Шевченка — "Тарасова світлиця" (діяла 1884—1936), відтворений 1989—91; городище Пилипенкова Гора; території верхнього та нижнього парків заповідника; пам’ятний знак І.Підкові (2007). На території заповідника — пам’ятки природи: парк, закладений поряд із могилою Кобзаря в 1960-х рр.; дуби Т.Шевченка; верба, посаджена в 1970-х рр. з гілки Шевченкової верби в м. Форт-Шевченко (нині місто в Казахстані). На території нижнього парку — павільон приплаву "Тарасова гора" (1973, реконструйований 2010). Біля Успенського собору (1144) — могила А.Гайдара (1904—1941, перепоховано у Каневі 1947).

23 серпня 2010 після реконструкції (почалася 2003) відкрито будівлю музею Т.Шевченка і нову експозицію (автор концепції — архіт. Л.Скорик), яка складається з трьох розділів. Їхні назви відповідають частинам поетичного триптиха Т.Шевченка "Доля, Муза, Слава" (1858). Вперше в музеї з’явився конференц-зал. 2011 здійснено реставрацію могили та закінчено реконструкцію автомобільної дороги до музею Т.Шевченка.

На обліку в заповіднику більше 70 тис. музейних предметів, зокрема: оригінали офортів Т.Шевченка, його прижиттєвих фотографій і видань, меморіальних речей; оригінали мистецьких творів його сучасників (Ф.Йордана, Ф.Толстого, Л.Жемчужникова, К.Павлова, В.Орловського, В.Штернберга, В.Тімма, А.Мещерського); бандури відомих кобзарів (Є.Мовчана, Є.Адамцевича, О.Чуприни, Н.Прудкого, А.Маркевича), які відвідували могилу; твори нар. декоративного мист-ва, укр. і зарубіжних митців; меморіальні речі А.Гайдара, його прижиттєві видання і видання різними мовами, дитячі роботи, що вшановують пам’ять письменника; пам’ятки матеріальної к-ри Канівщини різних епох.

Заповідник має два виставкові зали, дві б-ки (наукову і дитячу), веде видавничу роботу. Від травня 1993 видається вісник "Чернеча гора".