Бібліографічне посилання: Ясь О.В. ШОВІНІЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shovinizm (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШОВІНІЗМ (франц. chauvinisme) — 1) агресивна форма націоналізму, яка вирізняється гіперболізованим, войовничим патріотизмом у поєднанні з авторитаризмом і пропагандою ідей нац. винятковості та військ. переваги д-ви або нації в суспільно-політ. думці та масовій свідомості. Побутує під час війн, військ. конфліктів, передвоєнних ситуацій та в атмосфері масової істерії і реваншистських настроїв; 2) пригноблення "малих народів" та нац. меншин на внутрішньодерж. або міждерж. рівнях, яке набуває форм екон. експансії, політ. гноблення, культ. домінування, мовної асиміляції або їхнього поєднання (великодерж., імперський шовінізм, расизм, сегрегація); 3) своєрідний ораторський стиль, який уславлює держ. міць та військ. могутність у патетичній формі, з елементами залякування можливого супротивника; 4) домінування однієї соціальної спільноти над іншою (шовінізм вищих соціальних верств щодо нижчих у становому сусп-ві; чоловічий шовінізм, який ґрунтується на соціальній нерівності жінки у сусп-ві). Термін "шовінізм" походить від імені франц. капрала Ніколя Шовена (Nicolas Chauvin), який відзначався надзвичайною відданістю франц. імп. Наполеону I Бонапарту. Йому приписують вислів "Французи кращі за інших, всі гірші від французів". Поширився після постановки комедії братів І. та Т. Коньяр "Трикольорова кокарда" ("La cocarde tricolore") 1831 у Франції. У 19—20 ст. назву "шовінізм" широко використовували для позначення найрізноманітніших явищ у соціальній та етнонац. сферах, міжнар. відносинах, унаслідок чого цей термін набув поліфункціонального призначення. Спершу він застосовувався для позначення мілітаристського урядового політ. курсу та супутніх йому настроїв нац. істерії, ультрапатріотизму й націоналізму, скерованих на сформовані, схематичні та спотворені образи наявного чи можливого військ. супротивника (напр. у часи Першої світової війни). В англомовних країнах як поняття, рівнозначне "шовінізму", використовується термін "джингоїзм" (Jingoism, від англ. Jingo — слово, яке виголошується при клятві; можливо спотворене Jesus (Ісус) у виразі by Jingo — клянусь Богом). Водночас термін "шовінізм" використовували для негативної оцінки та характеристики урядової політики великодерж. націй, спрямованої на пригноблення малих народів у складі імперій та багатонаціональних д-в (Рос. імперія та Австро-Угорщина). Виявами політики великодерж. Ш. в Рос. імперії були Валуєвський циркуляр 1863, Емський акт 1876 рос. імп. Олександра II про заборону укр. мови. З поширенням у 20 ст. процесів соціальної реструктуризації, мобільності та стратифікації термін "шовінізм" здебільшого застосовують для позначення соціальної нерівності, домінуючих позицій певної спільноти чи групи стосовно іншої. У сучасній науці "шовінізм" вважається надто декларативним терміном зі стійким психологічним та оціночним забарвленням, розмитим змістом, який неадекватний методологічним функціям наук. понять.