Бібліографічне посилання: Стрельський Г.В. ШРАМЧЕНКО Святослав Олександрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shramchenko_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШРАМЧЕНКО Святослав Олександрович (03.05.1893—24.06.1958) — військ. і громад. діяч, військово-мор. історик, філателіст. Син О.Шрамченка. Н. в м. Баку (нині столиця Азербайджану). Закінчив Гардемаринську школу і Військово-юрид. академію в Петрограді (нині м. Санкт-Петербург). З початку Першої світової війни служив офіцером на Балт. флоті.

З початком Лютневої революції 1917 Ш. був одним з організаторів Укр. військово-мор. революц. штабу Балт. флоту. 1918—19 — капітан-лейтенант Військ. флоту УНР. У березні—квітні 1918 служив старшим ад’ютантом одного з організаторів і директора канцелярії мін-ва мор. справ УНР генерал-хорунжого В.Савченка-Більського. 1919 був заст. міністра мор. справ УНР капітана 1-го рангу М.Злобіна, начальником орг. відділу Мор. ген. штабу (у червні 1919 тимчасово виконував обов’язки міністра мор. справ УНР). Згодом працював у створеній у Кам’янці-Подільському укр. Гардемаринській школі. Після поразки визвол. змагань перебував у таборах інтернованих формувань Армії Української Народної Республіки в Польщі, потім оселився в Ченстохові (Польща), де очолював укр. громаду. Із 1945 жив у Ерфурті (Німеччина), а з 1950 — у США.

Активно працював як історик і публіцист. Автор бл. 200 публікацій, нарисів і статей з історії укр. військово-мор. флоту 1918—20, опублікованих у книзі "Історія українського війська" (Львів, 1936, 1992; Вінніпег, 1953), альманасі "За державність", журналах "Літопис "Червоної Калини”", "Табор" та ін.

П. у м. Філадельфія (шт. Пенсильванія, США).