Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ШВАРНО ДАНИЛОВИЧ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shvarno_D (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШВАРНО ДАНИЛОВИЧ (р. н. невід. — п. після 1269) — князь холмський та белзький, деякий час володів Новогрудком. Великий князь литовський 1267—69. Син кн. Данила Галицького і Анни, доньки кн. Мстислава Мстиславича. 1254 Ш.Д. одружився з донькою вел. кн. литов. Міндовга, чим було закріплено союз між Галицько-Волинським князівством і Литвою. Взимку 1254/55 (можливо 1255/56) взяв участь у поході батька на ятвягів. Навесні 1255 або 1256 Данило Галицький послав Ш.Д. на міста в басейнах Случі (прит. Горині, бас. Дніпра) і Тетерева (прит. Дніпра), населення яких визнало владу Золотої Орди. Зближення із сином Міндовга Войшелком, великим князем литовським із 1263, привело до того, що той зробив Ш.Д. своїм співправителем у Литві, 1267 за власною ініціативою передав йому литов. престол, а сам пішов до монастиря. Однак 1267 старший брат Ш.Д. галицький кн. Лев Данилович, ображений тим, що Войшелк передав князівство не йому, а його молодшому братові, підступно вбив Войшелка, після чого довір’я поміж правлячими елітами обох країн було втрачено. По смерті Ш.Д. великим князем у Литві став литовець Тройден.