Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. ШИЛО Семен [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shylo_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШИЛО Семен (імовірно, 1728 — серпень 1768) — козац. сотник, один з ватажків Коліївщини. На поч. 1760-х рр. був козаком одного з куренів Нової Січі. Перейшов у Правобережну Україну та брав активну участь у повстанні проти влади Королівства Польського. Керував одним з козац. загонів під час захоплення повстанцями Жаботина (нині село Кам’янського р-ну Черкас. обл.), Черкас та Сміли. Штурмував м-ко Лисянка, де до нього приєдналися місц. козаки. За дорученням І.Гонти охороняв сина уманського старости Р.Младановича від розправи під час різанини в Умані. 18 червня 1768 на чолі загону 400 колиш. запороз. козаків, маючи на озброєнні 4 гармати, захопив поселення Палієве Озеро (належало Речі Посполитій; на території сучасного Балтського р-ну Одес. обл.), після чого вислав ультиматум командирові турец. гарнізону прикордонного м-ка Балта у володіннях Османської імперії з вимогою видати втікачів з Палієвого Озера. Отримавши відмову, штурмував та захопив місто, що стало одним із приводів до початку російсько-турецької війни 1768—1774. Після цього Ш. повернувся на Середнє Подніпров’я. Потрапив у полон до рос. військ, був виданий польс. командуванню і страчений.

В укр. фольклорі Ш. згадується під іменем Максим: у 1840-х рр. П.Куліш під час перебування в м. Черкаси записав переказ місц. жителя Харка Цехмістера ("якому розказував те покійник батько"), де розповідалося про участь Ш. в Коліївщині і в якому він названий "Максим Шило".