|
Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В.
ШИЛО Семен [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shylo_S (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці
ШИЛО СЕМЕН
ШИЛО Семен (імовірно, 1728 — серпень 1768) — козац. сотник, один з ватажків Коліївщини. На поч. 1760-х рр. був козаком одного з куренів Нової Січі. Перейшов у Правобережну Україну та брав активну участь у повстанні проти влади Королівства Польського. Керував одним з козац. загонів під час захоплення повстанцями Жаботина (нині село Кам’янського р-ну Черкас. обл.), Черкас та Сміли. Штурмував м-ко Лисянка, де до нього приєдналися місц. козаки. За дорученням І.Гонти охороняв сина уманського старости Р.Младановича від розправи під час різанини в Умані. 18 червня 1768 на чолі загону 400 колиш. запороз. козаків, маючи на озброєнні 4 гармати, захопив поселення Палієве Озеро (належало Речі Посполитій; на території сучасного Балтського р-ну Одес. обл.), після чого вислав ультиматум командирові турец. гарнізону прикордонного м-ка Балта у володіннях Османської імперії з вимогою видати втікачів з Палієвого Озера. Отримавши відмову, штурмував та захопив місто, що стало одним із приводів до початку російсько-турецької війни 1768—1774. Після цього Ш. повернувся на Середнє Подніпров’я. Потрапив у полон до рос. військ, був виданий польс. командуванню і страчений. В укр. фольклорі Ш. згадується під іменем Максим: у 1840-х рр. П.Куліш під час перебування в м. Черкаси записав переказ місц. жителя Харка Цехмістера ("якому розказував те покійник батько"), де розповідалося про участь Ш. в Коліївщині і в якому він названий "Максим Шило". | дата публікації: 2013 р.
Література: - Кулиш П. Записки о Южной Руси, т. 1—2. СПб., 1856—57
- Костомаров Н. Материалы для истории Колиивщины или резни 1768 г. «Киевская старина», 1882, № 8
- Гермайзе О. Коліївщина у світлі новознайдених матеріалів. «Україна», 1924, кн. 1—2
- Serczyk W. Koliszczyzna. Krakόw, 1968
- Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Збірник документів. К., 1970
- Мірчук П. Коліївщина: гайдамацьке повстання 1768 р. Нью-Йорк, 1973
- Храбан Г. Спалах гніву народного (антифеодальне народно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768—1769 рр.). К., 1989
- Смолій В. Деякі дискусійні питання історії Коліївщини (1768 р.). «УІЖ», 1993, № 10
- Чухліб Т. Гайдамацький рух в Речі Посполитій у світлі джерел з повстанського табору. В кн.: Українсько-польський науковий діалог в Умані: Збірник наукових праць. Умань—Гнєзно—Ланьцут—Ченстохова, 2009
|
Посилання:БАЛТА
ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
ГОНТА ІВАН
КОЛІЇВЩИНА
КОРОЛІВСТВО ПОЛЬСЬКЕ
КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ЛИСЯНКА
НОВА СІЧ
ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
РІЧ ПОСПОЛИТА
РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
СМІЛА , МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
СОТНИК
УМАНЬ, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
Пов'язані терміни:ЗАПИСКИ О ЮЖНОЙ РУСИ
(тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)
|