Бібліографічне посилання: Осташко Т.С. ШИНКАР Микола Іларіонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shynkar_M (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШИНКАР Микола Іларіонович (06.05.1890—16.12.1920) — військ. діяч. Н. в сел. родині на Поділлі. Освіту здобув у Брацлавському міському уч-щі та 2-й Київ. школі прапорщиків. 1917 — штабс-капітан 11-го Фінляндського стрілец. полку 7-ї армії Південно-Західного фронту. Член Всеукраїнської ради солдатських депутатів та Української Центральної Ради. Завідувач оперативного відділу ген. секретарства військ. справ. Із 18 грудня 1917 — командуючий Київським військовим округом, у січні 1918 —військ. частинами УЦР на протибільшовицькому фронті. Позапарт. соціаліст, 1918 приєднався до лівого крила Української партії соціалістів-революціонерів. Улітку 1918 організував 15-тис. військ. загін на Звенигородщині і командував збройним виступом проти нім. військ та гетьман. адміністрації. 30 листопада 1918 захопив Полтаву, де вчинив погром над гетьман. цивільною і військ. адміністрацією, під час якого загинуло понад 100 старшин укр. армії на чолі з командувачем 4-го Полтав. корпусу ген. О.Слесаренком. 1919 розпочав на Полтавщині повстання проти влади Директорії Української Народної Республіки. Захоплений військами П.Болбочана, втік із полону. Наприкінці 1919 — у 1920 був червоним комендантом м. Умань, активним діячем Української комуністичної партії (боротьбистів). У складі 60-ї стрілец. д-зії Червоної армії (див. Радянська армія) брав участь у боях проти частин Армії Української Народної Республіки під час Першого Зимового походу Армії УНР 1919—1920. Вбитий сотником 2-го кінного полку ім. І.Мазепи (Дієвої армії УНР) поблизу ст. Богданівка біля м. Умань.