Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. ШИРОЦЬКИЙ Костянтин Віталійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Shyrotskyj_K (останній перегляд: 18.03.2022)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ШИРОЦЬКИЙ (Шероцький) Костянтин Віталійович (псевд. — К.Ладиженко; 07.06(26.05).1886—13.09.1919) — історик укр. мистецтва. Член Українського наукового товариства. Н. в с. Вільшанка-Бершадська (нині с. Вільшанка Крижопільського р-ну Він. обл.) в сім’ї священика. Закінчив Археол. ін-т в Санкт-Петербурзі (1911) та історико-філол. ф-т Петерб. ун-ту (1912). 1915—17 читав курс історії старого київ. і галицького мист-ва як приват-доцент Петрогр. ун-ту по кафедрі історії мист-ва. Один із фундаторів видавничого т-ва "Друкарь" (1916). Належав до петерб. орг-ції Товариства українських поступовців. 1917 був комісаром Городенського пов. у Галичині від Тимчасового уряду. Виїхавши до Києва, узяв участь в організації ген. секретарства освіти УЦР, згодом — мін-ва нар. освіти УНР, де завідував художньо-пром. відділом, потім — секцією охорони пам’яток старовини і мист-ва. Із 1917 — член Української партії соціалістів-федералістів. Наприкінці 1917 читав лекції з мист-ва в Українському народному університеті в Києві. Замість подбати про своє здоров’я, мусив виїхати на провінцію. Влітку 1918 обраний екстраординарним професором Кам’янець-Подільського укр. держ. ун-ту, але через хворобу фактично не викладав.

Із 1907 широко публікувався в "Записках Наукового товариства імені Шевченка", журналах "Сяйво", "Украинская жизнь", "Искусство в Южной России", газ. "Рада", після повернення до України — у журналах "Наше минуле", "Книгарь". Автор розвідок про мистецьку спадщину Т.Шевченка, Г.Левицького та В.Тропініна. Видав нариси з історії декоративного мист-ва України "Художественное убранство украинского дома" (1914), у співавт. з П.Балицьким — "Буковина и ее прошлое" та "Иллюстрированная история Галичины" (обидві — Пг., 1915, підпис-акронім: К.Баладыженко). Автор путівника "Киев" (1917, 1994), в якому вперше зроблено мистецтвознавчий аналіз пам’яток укр. столиці. Серед перших синтетичних курсів історії староукр. мист-ва його праці: "Старовинне мистецтво на Україні" (1918), "Українська штука за часів старокнязівських та її виучення" (1918). Підготував курс історії укр. мист-ва у 2-х томах (доля рукопису невідома). Ілюстрації до цієї праці з’явились у вид-ві "Друкарь" у вигляді 144-х листівок у 13-ти серіях. Працював над вступною розвідкою до альбому "Український старовинний портрет".

П. у с. Білоусівка (нині село Тульчинського р-ну Він. обл.).

Бібліогр.: Биковський Л. Бібліографія праць К.В. Широцького. В кн.: Збірник Секції мистецтв [Українського наукового товариства, т.] 1. К., 1921.