ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

СІНГАЛЕВИЧ ВОЛОДИМИР

  Бібліографічне посилання: Соляр І.Я. СІНГАЛЕВИЧ Володимир [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Sinhalevych_V (останній перегляд: 18.03.2022)
СІНГАЛЕВИЧ ВОЛОДИМИР

СІНГАЛЕВИЧ Володимир (13.01. 1875—07.11.1945) — громад. і політ. діяч у Галичині, правник. Н. в с. Москалівка (нині у складі м. Косів) в сім’ї греко-катол. священика. Походив із нім. роду Шиллінгів. 1893 закінчив правничий ф-т Львів. ун-ту. Працював у суд. установах Кам’янки-Струмилової (нині м. Кам’янка Бузька), Перемишлян, Глинян. Діяч Української національно-демократичної партії. 1911—18 — посол (депутат) до австрійс. Держ. ради. Виступав за розширення політ., екон. і культ. прав українців, надання Східній Галичині національно-тер. автономії. 1913—14 — посол (депутат) до Галицького крайового сейму. Разом з укр. послами (депутатами) вів переговори з польс. стороною про реформу крайового статуту і новий виборчий закон до Галицького крайового сейму, реалізацію яких перекреслила Перша світова війна.

Із вересня 1914 С. — заст. голови Бойової управи Укр. січових стрільців у Відні. Брав участь у підготовці Листопадового зриву 1918 у Львові. Організатор встановлення укр. влади у Стрийському та сусідніх повітах. Член Української національної ради ЗУНР 1918—19. Учасник двох нарад послів і голів дипломатичних місій УНР (18—22 червня, 6—14 серпня 1919), де розглядалися засади зовн. політики та діяльність укр. дипломатичних представництв. Із квітня 1919 обіймав посаду дипломатичного представника ЗОУНР у Відні. 1 серпня 1920 призначений уповноваженим диктатора ЗУНР Є.Петрушевича у справах фінансів, торгівлі й промислу, а 1922 — уповноваженим для внутр. справ. Не раз проводив засідання Колегії уповноважених диктатора ЗУНР. У квітні 1922 — учасник делегації Західноукраїнської Народної Республіки на міжнар. конференції в Генуї (Італія). 1930—39 — директор Земельного банку у Львові. У січні 1931 — член-засновник Укр. катол. союзу.

П. у м. Брегенц (Австрія).


Література:
  1. Волинець С. Володимир Сінгалевич. В кн.: Передвісники і творці Листопадового зриву: Західньо-українські громадські і політичні діячі. Вінніпег, 1965
  2. Соловйова В. Дипломатичні представництва УНР у Німеччині та Австрії. В кн.: Вісник Київського державного лінгвістичного університету: Серія: Історія, економіка, філософія, вип. 2. К., 1998
  3. Нариси з історії дипломатії України. К., 2001
  4. Хмельовський П. Володимир Сінгалевич. В кн.: Західно-Українська Народна Республіка: 1918—1923: Уряди. Постаті: 1918—1923. Львів, 2009

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКИЙ КРАЙОВИЙ СЕЙМ
  • ГЛИНЯНИ
  • КАМ'ЯНКА-БУЗЬКА
  • КОСІВ
  • ЛЬВІВ
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • ПЕРЕМИШЛЯНИ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУШЕВИЧ ЄВГЕН ОМЕЛЯНОВИЧ
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ПАРТІЯ
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА ЗУНР
  • ВІДЕНЬ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)

  • Пов'язані терміни:
  • НАРАДА ПОСЛІВ І ГОЛІВ ДИПЛОМАТИЧНИХ МІСІЙ УНР (1919-1920)
  • ПЕРФЕЦЬКИЙ РОМАН
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (УНДП)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)